Сайт Подус Ганни Миколаївни
практичного психолога КЗ "Великобурлуцький ліцей"


Головна | Реєстрація | Вхід
Субота, 04.05.2024, 19:15
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Початкова школа [13]
Середня школа [10]
Старша школа [2]
Психодіагностика батьків [5]
Рекомендації, поради психолога [66]
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 57
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Корисні посилання
Головна » Файли » Батьківський всеобуч » Початкова школа

Батьківські збори 8
29.03.2016, 21:00

Батьківські збори-диспут

Порядок денний

  1. Підбиття підсуиків попереднього анкетування.
  2. Вступне слово психолога.
  3. Обговорення “Золотих правил” виховання щасливих дітей.
  4. Поради для батьків.
  5. Тестування батьків.
  6. Складання батьківського “вірую”.
  7. Висновки.

І. Анкета для батьків

  1. Чи розповідає вам дитина про свої справи? (За вашим проханням, з власної ініціативи, що саме).
  2. Які постійні обов’язки виконує вдома дитина?
  3. З ким дружить і чи приходять до вас її друзі?
  4. Які ігри любить ваша дитина?
  5. Як ставиться дитина до старших членів родини?
  6. Як заохочуєте дитину?
  7. Чи караєте її і як?
  8. Чи цікавиться дитина вашими справами?
  9. Які методи виховання використовуєте?
  10. Які риси характеру виявляє дитина? (Підкресліть): Товариська,добра, справедлива, весела, непосидюча, роздратована, любить самотність, сумна, задумлива, образлива, чуйна, повільна у діях, відповідальна.

ІІ. Вступне слово психолога.

         Сім’я – особлива атмосфера, куди дитина несе свою радість і горе, роздуми і сумніви. Тому батькам слід задуматися над тим, чи справна їхня “машина сімейного виховання”.

         Недаремно народ говорить: “Посієш звичку – пожнеш характер”.

         Ще в дошкільному віці діти починають усвідомлювати, що можна робити, а що не можна, що добре, а що погано. А в молодшому шкільному віці вони вже повинні чітко знати, які норми поведінки схвалюються, а які засуджуються. Ось чому обов’язковими ознаками вихованості кожної людини є: тактовність, ввічливість, щирість, віра в людей.

         Запам’ятайте, що виховані діти можуть самі повсякчасно дбати про свою вихованість. Адже,як говорив стародавній мислитель Сенека: “Нелегко привести до добра повчанням, а легко – прикладом”.

         Г.Сковорода закликав батьків: “Не будьте ні вельможею, ні лихварем, ні алкидом, ні пігмеєм. Будь тільки людиною – чуєш, Людиною, - і знайдеш благо.”

         Знайте, що дитина щаслива тільки тоді, коли вона вірить. Неслухняність, зухвальство, грубість – усе це виникає в дитячій поведінці саме в ті моменти, коли ламається віра в найдорожчих людей – батьків.

ІІІ. Десять “Золотих правил” виховання щасливих дітей американського психолога Віктора Клайна

  1. Стимулюйте інтелект дитини. Створивши сприятливе середовище, можна підвищити розумовий розвиток дитини. Тому – не гайте часу. В ранньому дитинстві мозок краще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше засвоїти їх набагато важче.
  2. Формуйте самоповагу. Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, ризикувати і, навіть,зазнавши невдачі, все-таки перемагати. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих.
  3. Навчіть дитину спілкуватися. Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички:
  • щира любов до батьків дає відчуття захищеності;
  • приязне ставлення до оточуючих, не лише до близьких і рідних;
  • зовнішня привабливість: одяг, манери;
  • можливість спостерігати правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, вчителів, ровесників;
  • висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі;
  • мати хоча б середній запас слів, вміння підтримувати розмову.
  1. Пильнуйте, щоб дитина не стала “телеманом”. Телевізор, відео, комп’ютер, як злі чарівники, здатні красти в неї години, дні й роки. Перегляд телепередач через міру гальмує у дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. “Телемани” стають нервовими, їхні дії визначаються миттєвою реакцією, завдаючи шкоди осмисленню та обговоренню події. Телепередачам слід протиставляти заняття спортом, музикою, читанням, корисною домашньою роботою тощо.
  2. Виховуйте відповідальність і порядність. Не лише повсякчас пояснюйте, що таке добро, а що – погано, а й закріплюйте гарні навички, карайте за негідні вчинки, тільки не різкою. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка батьків, а пізніше – ровесників.
  3. Навчіть дитину шанувати сім’ю. Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя. Діти мають бачити все тільки добре та розуміти “хочу” і “треба”. Найкращий спосіб виявити батьківську любов – кохати матір своїх дітей. Жінка, зігріта чоловічою любов’ю і повагою, добре ставиться до сім’ї. Усе це краще за будь-яку лекцію дасть зрозуміти дитині, сімейне життя – це, насамперед, рівноправ’я у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання зробити для неї добро, ніжність та взаємну повагу.
  4. Живіть у хорошому оточенні.   У кожної дитини має бути хороший друг. Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири і поведінку. Батьки спрямовують і зміцнюють цю дружбу та дбають про якнайширше коло знайомств із ровесниками з благополучних сімей.
  5. Будьте вимогливими. Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших, виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги: дотримуватись порядку в домі, організовувати своє дозвілля, гідно себе поводити.
  6. Привчайте дитину до праці.   Певною мірою ви можете запрограмувати життєвий успіх своїх дітей. Отож, подбайте, щоб вони без примусу набули трудових навичок, допоможіть заповнити їхнє життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху. Нехай вчаться долати труднощі, впевняться, що можуть впоратися з будь-якою справою. Але все це має бути цікавою, захоплюючою грою, ане важкою необхідністю.
  7. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках. Треба, щоб вони брали участь у сімейних нарадах. Нехай якнайраніше привчаються робити щось для інших, особливо те, що в них добре виходить.

ІV. Поради для батьків.

 “Як спілкуватися з дитиною”

Спілкування на рівних. Рівень очей.

Попросити дитину вас чому-небудь навчити.

Запитувати в дітей поради.

Цікавитися планами дитини та їх враховувати.

Запитувати в дитини її речі, стукатися до неї в кімнату.

Просити допомоги в чому-небудь. Після цього не критикувати.

Давати посильні доручення з відомим успіхом.

Схвалення взагалі (у цілому).

Підтримка у важкій ситуації (навести приклад із власного життя, знайти три позитивних моменти — оптимістичний погляд на життя).

Не сюсюкати з дитиною. Розмовляти як з дорослим.

Зустрічати як кращого друга і проводжати.

Якщо ви не праві, просіть вибачення.

Дозволяйте дитині виражати свої почуття і діліться своїми.

Дозволяйте робити дітям помилки і зустрічатися з їхніми наслідками (негативний досвід — це теж досвід).

100 %-ва увага 15 хвилин щодня.

Концентруйте увагу не на помилці, а на тому, як вийти зі складної ситуації.

Тілесний контакт 2—3 рази на день мінімум.

V. Тестування батьків.

Дітей виховують батьки. А батьків?

Відповідаючи на запитання, виберіть одну з трьох відповідей:

А) можу і завжди так роблю. (5 балів)

Б) Можу, але не завжди так роблю. (3 балів)

В) не можу. (1 бал)

Чи можете ви:

1.В будь-який момент залишити свої справи і приділити увагу дитині?

  1. Порадитись з дитиною, не дивлячись на її вік?
  2. Визнати свою помилку стосовно дитини?
  3. Попросити вибачення у дитини, якщо вчинили неправильно стосовно неї?
  4. Зберегти самовладання, якщо навіть вчинок дитини вивів вас із себе?
  5. Поставити себе на місце дитини?
  6. Повірити хоч би на хвилинку, що ви добра фея чи прекрасний принц?
  7. Розповісти дитині повчальний випадок з власного дитинства, який подає вас не у зовсім привабливому тлі?
  8. Завжди утримуватись від вживання слів і висловлювань, які можуть поранити дитину?
  9. Пообіцяти дитині виконати її бажання за хорошу поведінку?
  10. Визначити дитині один день, коли вона може робити все, чого забажає, як хоче, і ні в що не втручатись?
  11. Промовчати, якщо ваша дитина вдарила, грубо відштовхнула або просто незаслужено образила іншу дитину?
  12. Встояти проти дитячих сліз і прохань, якщо впевнені, що це примха або забаганка?

Підсумки тесту.

30-39 балів. Дитина – найбільший скарб у вашому житті. Ви прагнете не тільки зрозуміти, але й пізнати її, відноситесь до неї з повагою, дотримуєтесь найбільш прогресивних принципів виховання і постійної лінії поведінки. Інакше кажучи, ви чините правильно і можете сподіватись на хороші результати.

16-30 балів. Турбота про дитину для вас – питання першої ваги. Ви володієте здібностями вихователя, однак на практиці не завжди застосовуєте послідовно і цілеспрямовано. Часом ви надто суворі, а в інших випадках – занадто лагідні, окрім того, схильні до компромісів, які послаблюють виховний ефект. Вам необхідно серйозно подумати про свої підходи до виховання дитини.

Менше 16 балів. У вас серйозні проблеми з вихованням дитини. Вам бракує або знань, або ж бажання і прагнення зробити дитину особистістю, а можливо, того та другого. Радимо звернутися до фахівців за допомогою.

VІ. БАТЬКІВСЬКЕ “ВІРУЮ”

Якщо дитина живе серед критики - вона вчиться судити інших.

Якщо дитина живе серед ворожнечі - вона вчиться “воювати”.

Якщо дитина зустрічаються з насміхом - вона стає “несміливою”.

Якщо дитина приневолена соромитись - вона почувається .винною.

Якщо дитина знаходить розуміння - вона стає терпеливою.

Якщо дитина відчуває заохочення - вона пізнає свою вартість.

Якщо дитина живе серед похвал - вона пізнає вартість інших.

Якщо дитина живе у справедливості - вона стає справедливою.

Якщо дитина знаходить визнання - вона буде задоволена собою.

Якщо дитина живе у довір’ї і приязні - вона знайде в житті любові.

VІІ. Висновки.

         І пам’ятайте, що виховання дітей в сім’ї – не особиста справа батьків, а справа великої державної ваги, тому що наші діти – це майбутнє України. Наші діти – це майбутні батьки, які теж будуть виховувати своїх дітей. Наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість. Погане виховання – це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми і державою.

Категорія: Початкова школа | Додав: annapodus | Теги: Виховання дітей
Переглядів: 338 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
Пошук
Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites

  • Copyright MyCorp © 2024 | uCoz