Якщо дитина надмірно рухлива, якщо в неї часто змінюється настрій, якщо вона страждає на енурез, гризе нігті, смокче палець, погано спить – усе це ознаки нервового напруження.

ПРИЧИНИ: несприятлива обстановка в родині, надмірна вимогливість, суворість, принциповість батьків або інших дорослих, їхня брутальність або непослідовність поведінки; грубі родопомічні процедури, родова травма, раннє пошкодження головного мозку; реакція дітей на заборони бігати, стрибати, що переходить у тривожний стан, дратівливість.

   Окрики, обсмикування, невдоволення й роздратування дорослих у такі хвилини, спроби втихомирити дитину дають прям протилежний ефект, тому що це саме ті заходи, що викликають у дитини бажання рухатися ще більше. Кращий спосіб – терміново знайти будь-яке заняття, пов’язане з рухом, гру, що потребує великих фізичних зусиль, тому що надмірною рухливістю дитина намагається розрядити нервове напруження.

   У спілкуванні з такими дітьми сполучіть твердість і послідовність з теплотою і доброзичливістю.  

Непосидючість і підвищена активність характерна для більшості діточок. Це цілком нормальні якості, які не повинні турбувати батьків. Однак у деяких малюків такі риси виражені настільки сильно, що змушують батьків звертатися за допомогою до лікарів. Тата й мами скаржаться на те, що дитина не може й хвилини сидіти спокійно, вона імпульсивна, неуважна, їй важко зосередитися на поставленій задачі.

Більше того, такому малюку складно знайти мову не тільки з однолітками і вчителями, але й батьками. Лікарі в цьому випадку нерідко ставлять дитині діагноз «підвищена збудливість». 
Причини підвищеної збудливості
За статистикою, з даною недугою стикаються 8 з 100 діточок, причому у хлопчиків такі проблеми виявляються в 6 разів частіше, ніж у дівчаток.

Симптоми підвищеної збудливості
Дитину з даним розладом нескладно відрізнити від звичайного активного малюка. Спостережні батьки можуть помітити його незібраність, відсутність уваги, відставання з предметів шкільної програми, конфліктність з однолітками і вчителями. Більше того, дитина з підвищеною збудливістю може скаржитися на головні болі і страждати від безсоння. Саме порушення сну, коли дитина не може заснути протягом 2-3 годин або прокидається вночі і до ранку не змикає очей, говорять про наявність у нього синдрому підвищеної збудливості. Також лікарі звертають увагу і на такі ознаки: несиметричність лицьових м'язів і порушення руху очних яблук. Якщо дані ознаки мають місце, дитині показане лікування.

Лікування підвищеної збудливості
Слід зауважити, що збудливість - це не той небезпечний діагноз, який вимагає найсерйознішого медикаментозного лікування. Це невеликий розлад, при якому необхідно скоригувати режим дня дитини, а при необхідності призначити засоби, які допоможуть малюку швидше прийти в норму.

Профілактика підвищеної збудливості
Батьки повинні запам'ятати, що для запобігання неприємних симптомів збудливості, дитині необхідно відрегулювати режим відпочинку і сну. Дитина повинна спати не менше 8 годин на добу, частіше бувати на свіжому повітрі, різноманітно харчуватися, менше часу проводити за комп'ютером. Все це сприятиме тому, щоб підвищена збудливість у дитини більше не даватиме про себе знати.