Запитання. Як батькам слід поводитися з дітьми-підлітками?

1)                                           у відносини підлітка з однолітками батьки не повинні “втручатися”, коли їх “не просять”; спроба батьків вирішити проблему за свою дитину обернеться зниженням її соціального статусу в колі одно­літків;

2)                                           батькам не слід пропонувати і нав’язувати свої рецепти; треба мо­рально підтримати дитину, допомогти розглянути можливі варіанти із ситуації, але остаточне рішення вона має прийняти сама виходячи зі свого психічного складу, своїх інтересів;

3)                                           підліток, на відміну від дорослих, не злопам’ятний: він швидко за­буває все погане й неприємне; батьки не повинні загострювати увагу своїх дітей на колишніх образах; підлітки довго мучаться з якоїсь дрібниці і, навпаки, швидко і легко вибачають те, чого дорослі не ви­бачили б.

Чим уважніше батьки поставляться до слів і вчинків своїх дітей, чим краще відчують їх настрій, тим простіше буде знайти потрібні слова у спілкуванні зі своїми дітьми.

      Запитання. Які розумні правила, що стосуються соціального життя підлітка, можуть установити батьки?

Відповідь. Чітко має бути визначено:

-      Коли підліток повинен бути вдома (обід, домашні завдання, обов’язки  по дому тощо).

-      Зв’язок при непередбачених обставинах.

-      Можливості запрошення нового друга (подруги) на обід.

   -         Що взагалі заборонено в компанії: алкоголь, паління, наркотики та ін.

Запитання. Що особливо мають врахувати батьки у вихованні під­літка?

Відповідь. Якщо поводження молодшого школяра будується за зраз­ками, заданими дорослим, то в підлітковий період це має бути розмова двох зацікавлених осіб, що міркують, сумніваються, здійснюючи активний  пошук правильного рішення.

Підліток, критично осмислюючи зовнішній і внутрішній світ, висуває завищені вимоги до слів і дій дорослого. Це необхідно враховувати батькам у вихованні дорослішаючих дітей. Потрібно мати на увазі, що однолітки в цей період мають більший авторитет, ніж батьки.

     Запитання. Які основні цілі виховання в підлітковому віці?

Відповідь. Виховання в будь-якому віці має здійснюватися в плані особистісно-орієнтованого до нього підходу. Цілі виховання:

1)  забезпечити психологічну захищеність дитини, довіру до світу, радість буття (психічне здоров’я);

2)  формувати особистісну культуру;

3)  розвивати індивідуальність дитини (не шляхом програмування, а про­гнозування і сприяння розвитку особистості);

4)  формувати знання, уміння, навички не як ціль, а як засіб повно­цінного розвитку особистості.

Запитання. Які причини агресивності у підлітка?

Відповідь. Можливі декілька причин прояву агресивності в цьому віці. Найбільш частими, з погляду психологів, є:

- знаходження свого місця в групі (з одного боку, цінується групою, а з іншого боку — дає почуття захищеності і права на безкарність із боку тієї ж групи);

- статеві відчуття, що зароджуються;

- фальш, яку відчувають підлітки від дорослих людей.

Запитання. Як проявляється почуття самотності у підлітків?

Відповідь. Почуття самотності є типовим для підлітків. У перехідний період підліток “відділяється” від сім’ї, заперечує старомодні, на його думку, устої батьків, моралі яких здаються йому наївними та лицемір­ними.

Із сім’ї підліток “іде”, але близьких людей, з якими легко спілку­ватися, з якими комфортно, знаходить не завжди. Проте він повинен сам знайти собі групу, щоб затвердитися в ній. Підліткові взагалі важко ввійти в групу однолітків. Якщо група не приймає підлітка чи він почу­ває себе в ній невпевнено, отже, вона підліткові не підходить. Виникає почуття самотності.

Дорослі повинні допомогти йому в цьому і вселити, що ця ситуація тимчасова, пройде перехідний період, і підліток буде ставитися до цього зовсім інакше.

Запитання. Як батьки повинні ставитися до дружби своїх дітей-підлітків?

Відповідь. Підліток сам обирає собі друзів. І не треба намагатися роз­лучити їх, протиставляючи себе друзям дітей. Треба намагатися зрозуміти, чим приваблює сина його друг: характером, кмітливістю, умінням цікаво розповідати і т. д. Нехай син (або дочка) запросить друга (друзів) додому, так батьки зможуть краще пізнати їх. Посприяйте тому, щоб дитина не замикалася на одному другові, заохочуйте нові знайомства.

Запитання. У чому особливості спілкування в підлітковому віці?

Відповідь. Д. Б. Ельконін вважав, що основним видом діяльності в підлітковому віці стає спілкування. Саме у спілкуванні підліток пізнає багато чого, у нього формуються комунікативні якості, емоційна стійкість, товариська взаємодопомога. Але не всі підлітки можуть знайти друзів по спілкуванню із свого оточення. За даними психологічних досліджень, близько 15 % підлітків обирають друга старшого себе за віком (існує ще потреба в опіці, старший друг може бути зразком для наслідування; молодший під керівництвом старшого за віком друга серйозно працює над собою, швидше дорослішає).

Знайомство через Інтернет, різного роду оголошення містять у собі небезпеку для довірливого підлітка. Він може потрапити під небажаний вплив. Тому відкритість і довіра в цьому питанні можуть допомогти батькам.

Запитання. Яка роль дорослого у формуванні сили волі в підлітка?

Відповідь. Дорослий повинен навчити підлітка:

1.  відбирати цілі, що відповідають завданням самовиховання; ~ розуміти і приймати цілі в конкретній ситуації;

2.  вміти самостійно сформулювати цілі і уявляти шляхи вирішення;

3.  вибирати пріоритетну ціль з декількох можливих;

4.  визначати послідовність перспективних цілей: ближніх, середніх і далеких.

Запитання. Що повинні враховувати батьки у спілкуванні з підліт­ками? .

Відповідь. У спілкуванні батьків зі своїми дітьми-підлітками повинні бути враховані:

—ситуації спілкування (приміром, пізно ввечері не слід розпочинати розмови із приводу уроків — це час непродуктивної роботи тощо);

— різноманітність дій навіть в однакових умовах (наприклад, у період суму вчора ви запропонували розважальну гру, а сьогодні — завели задушевну розмову);

— особистісні особливості (одні питання краще можуть бути обговорені з батьком, а інші — з матір’ю);

— вплив на емоційний стан підлітка (враховувати настрій, у якому перебуває підліток);

— пояснення доцільності дій (кожна вимога має бути доцільною для самого підлітка, він повинен розуміти, для чого йому це потрібно);

— необхідно мати на увазі й реакції підлітка на стиль спілкування батьків з ним, неприпустимі вічні виявлення — де був, що робив тощо.

Запитання. Як знайти вирішення проблеми “батьки — діти”, прийнят­не для обох сторін?

Відповідь. Рекомендується розв’язувати проблему послідовно: / етап — визначення проблеми (містить у собі вислуховування підлітка, повідомлення йому про потреби батьків). Виходячи із цього формулюється проблема. Наприклад, підліток хоче запросити до себе друзів, а батьки приходять із роботи стомлені. Проблема: як можна поспілкуватися із друзями, не потурбувавши маму?

І етап — пошук можливого варіанта вирішення (спільно називаються можливі варіанти рішення без якої-небудь критики). Наприклад, друзі повинні піти до приходу батьків або приходити в суботу.

ІІ етап — обговорення й оцінка можливих варіантів рішення (виходячи з необхідності задоволення потреб і батьків, і підлітка). Краще друзям приходити в суботу, щоб мама (тато) могли познайомитися із друзями.

Запитання. Як навчити підлітка самостійно приймати рішення?

Відповідь.Щоб підліток зробив зважений вибір, прийняв правильне рішення, він повинен перебувати в спокійному, емоційно врівноваженому стані, уникати станів тривоги, страху тощо.

Не нав’язуючи думки, батькам треба підтримати його в самостійних пошуках свого рішення. Він сам повинен пережити особистий успіх або невдачу як результат своїх дій.

Дорослі можуть допомогти в розкритті різних можливих шляхів до­сягнення цілі. Спільне обговорення з підлітком життєвих ситуацій, що ви­магають прийняття рішення, збагатить його життєвий досвід, допоможе в пошуках створення якоїсь моделі виходу з конкретної ситуації. Чим більше випадків буде пережито й осмислено підлітком, тим більш чітка модель пошуку складеться у його свідомості. Підліток повинен засвоїти за допомогою батьків, що процес прийняття рішення складається з:

—чітко сформульованого завдання;

—розгляду варіантів рішення (з віком їхня кількість збільшується);

—уміння поважати чужі думки в ході обговорення;

—прогнозування можливих наслідків;

—здатності оцінки істинної інформації, на основі якої приймається рішення;

—готовності реалізації прийнятого рішення і відповідальності за його наслідки.

Перешкоджати прийняттю самостійного рішення можуть низька самооцінка підлітка, тиск з боку однолітків, авторитарна ситуація в сім’ї та обмеження в правах.

Запитання. Як може позначитися нестача батьківської любові на під­літкові?

Відповідь. При нестачі батьківської любові, низькій самоповазі під­літкові необхідні друзі, товариші, значимі дорослі, серед яких від міг би самоствердитися за рахунок якихось умінь і підвищити свій рівень самоповаги. Якщо йому це не вдається, то, як правило, підліток схиля­ється до девіантного поводження. З’являється прагнення до відхилення  Від вимог суспільства, до досягнення самоповаги за рахунок соціально-негативних дій, які прийняті в злочинній групі, до якої він звикає.