1. Організація діяльності психологічної служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами та соціальними педагогами і здійснюється на основі законів та інших нормативно-правових документів України.

Нормативно-правові документи повинні бути систематизовані в окремій номенклатурній справі («Нормативно-правові документи психологічної служби») та зберігатися у практичних психологів (соціальних педагогів). Це:

• Конституція України;
• Декларація прав людини;
• Конвенція про права дитини;
• Закон України «Про освіту»;
• Закон України «Про загальну середню освіту»;
• Етичний кодекс психолога (прийнятий на І установчому з’їзді Товариства психологів України 20.12.1990 в м. Києві);
• Положення про психологічну службу системи освіти України, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 03.05.1999 № 127 (у редакції наказу МОНУ від 02.07.2009 № 616);
• Положення про психологічний кабінет дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи середньої освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 19.10.2001 № 691;
• Положення про експертизу психологічного і соціологічного інструментарію, що застосовується в навчальних закладах Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.01.2001 № 330;
• лист Міністерства освіти і науки України від 27.08.2000 № 1/9-352 «Про планування діяльності, ведення документації і звітності усіх ланок психологічної служби системи освіти України»;
• норми часу на роботи, що виконуються практичними психологами (соціальними педагогами) системи освіти, які розроблені та апробовані Національним центром продуктивності Міністерства праці України і затверджені наказом Міністерства освіти України від 07.12.1995 № 339;
• наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2006 № 864 «Про планування діяльності та ведення документації соціальних педагогів, соціальних педагогів по роботі з дітьми-інвалідами системи Міністерства освіти і науки України»;
• лист Міністерства освіти і науки України від 15.08.2007 № 1/9-479 “Про нормативи чисельності практичних психологів і соціальних педагогів навчальних закладів”;
• лист Міністерства освіти і науки України від 27.11.2000 № 109 “Про тривалість робочого тижня практичного психолога (соціального педагога)”;
• інші нормативні і методичні матеріали Міністерства освіти і науки України, обласних та міських ланок освіти.

2.Діяльність служби в системі освіти України забезпечується практичними психологами та соціальними педагогами, які мають вищу спеціальну освіту без вимог до стажу педагогічної роботи (п. 1.4. Положення про психологічну службу, ст. 21, 22 Закон України «Про освіту»):

а)

б)

Призначення на посаду та звільнення з посади практичного психолога і соціального педагога навчального закладу здійснюються за погодженням з районним (міським) навчально-методичним кабінетом (центром) психологічної служби системи освіти або з методистом з психологічної служби районного (міського) методичного кабінету (п. 3.8. Положення про психологічну службу).

За своїм статусом працівники служби належать до педагогічних працівників і відповідно до чинного законодавства користуються всіма правами і гарантіями, передбаченими для них.

Атестація практичних психологів (соціальних педагогів) здійснюється відповідно до Типового положенням про атестацію педагогічних працівників України (з доповненнями і змінами, затвердженими наказами Міністерства освіти України від 06.10.2010 №930, Міністерства освіти і науки молоді та спорту  України від 20.12.2011 №1473, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України      10.01.2012 за №14/20327).                                                             

Передбачається попереднє (не рідше одного разу на 5 років) підвищення кваліфікації в установах, акредитованих в установленому порядку на здійснення підвищення кваліфікації.

3. Тривалість робочого тижня практичного психолога, соціального педагога – 40 годин. Із них 20 годин відводиться для роботи безпосередньо у навчальному закладі (психодіагностична, консультаційна, корекційно-відновлювальна та розвивальна робота, психологічна просвіта та навчальна діяльність), а 20 годин - на підготовку до проведення соціально-психологічних заходів, обробку результатів, оформлення висновків, планування та звітність. Дані види робіт практичний психолог, соціальний педагог мають право виконувати за межами навчального закладу (у бібліотеці, навчально-методичних та наукових центрах) (п. 4.8. Положення про психологічну службу, лист Міністерства освіти і науки України від 27.11.2000 № 109 «Про тривалість робочого тижня практичного психолога (соціального педагога)»).
4. Інформування батьків та педагогічних працівників про діяльність психологічної служби здійснюється через інформаційні куточки, які знаходяться у місцях, зручних для загального огляду, мають естетичний вигляд, виступи на батьківських зборах, педагогічних радах та нарадах, психолого-педагогічних консиліумах, шкільних методичних об’єднаннях, що фіксується у відповідних протоколах.

Бажано, перед написанням заяви про прийом дитини у будь-який клас ознайомити батьків із статутом закладу та запропонувати вказати у заяві, що вони «Зі статутом закладу, умовами прийому до школи ознайомлені, з участю всіх педагогічних працівників у роботі з дитиною згодні». Чому так? Батьки зі статуту отримують інформацію про педагогічних працівників, які будуть працювати з їх дитиною, до числа яких входять практичний психолог та соціальний педагог. Це попередить непорозуміння, які виникають тоді, коли батьки не знають, як організується навчально-виховний процес у закладі. Необхідно, щоб на першому батьківському зборі були обов’язково присутні практичний психолог та соціальний педагог. У протоколі заходу треба записати про виступ психолога школи або соціального педагога, який ознайомив батьків з участю психологічної служби у навчально-виховному процесі та підкреслив, що у разі незгоди участі дитини в опитуваннях батьки можуть написати відмову.

5. Документи психологічної служби повинні зберігатися у номенклатурній справі, номер якої фіксується у наказі закладу. Кожен спеціаліст психологічної служби повинен мати посадову інструкцію (контракт) та затверджені наказом функціональні обов’язки, які складаються на основі документів психологічної служби.
6. Діяльність здійснюється за річним та щомісячним планом роботи. План роботи психологічної служби є окремим розділом плану роботи навчального закладу на поточний навчальний рік (п. 1 листа МОНУ від 27.08.2000 № 1/9-352). Аналітична частина річного плану закладу повинна включати (частково) аналіз роботи практичного психолога, соціального педагога за минулий навчальний рік, змістовна частина – спільні заходи фахівців психологічної служби та заступника директора з навчально-виховної роботи (методиста закладу). План роботи психологічної служби навчального закладу затверджує керівник навчального закладу після погодження з керівником районного центру практичної психології та соціальної роботи (далі ЦПП та СР) чи методистом, який відповідає за психологічну службу. У щомісячному плані проставляються нормативи часу на види робіт, що виконуються практичними психологами, соціальними педагогами навчальних закладів із розрахунку 8-годинного робочого дня (наказ Міністерства освіти України від 07.12.1996 № 339).

При складанні річних планів роботи практичні психологи та соціальні педагоги мають враховувати:

• участь у реалізації державних (регіональних, місцевих) програм, наказів та рішень колегій Міністерства освіти і науки України;
• пріоритетні напрями діяльності навчального закладу й запити педагогічного колективу;
• специфіку роботи з учнями (дітьми) на кожному віковому етапі їхнього розвитку;
• свою спеціалізацію і рівень кваліфікації.

Працівники психологічної служби не використовують у своїй діяльності соціально-психологічний інструментарій без попередньої експертизи, яку здійснюють центри практичної психології та соціальної роботи.

7. Адміністрація залучає практичних психологів та соціальних педагогів до роботи з педагогічними працівниками у атестаційний період.
8. Для проведення діагностичної, консультативної, розвивальної і корекційної роботи (п. 5.5. Положення про психологічну службу) працівникам психологічної служби закладів освіти виділяється окреме приміщення. Психологічний кабінет повинен мати два приміщення: робоче (12 кв.м) та навчальне. Оснащення кабінетів здійснюється за Положенням про психологічний кабінет /інформаційний збірник МОНУ № 1, 2002 с. 9-14 п. 1.5. Положення про психологічний кабінет/. Навчальний заклад забезпечує організаційні, фінансові та матеріальні умови, необхідні для функціонування психологічного кабінету. Приміщення, обладнання, майно кабінету утримується навчальним закладом на безстроковому користуванні та оперативному управлінні (п. 1.4. Положення про психологічний кабінет). Завідування психологічним кабінетом покладається керівником навчального закладу на практичного психолога, соціального педагога. За завідування психологічним кабінетом здійснюється доплата згідно з законодавством України (п. 5.4. Положення про психологічний кабінет). У психологічному кабінеті можуть надаватися користувачам додаткові платні послуги згідно з законодавством України (п. 1.5. Положення про психологічний кабінет).
9. Організаційно-методичне забезпечення роботи практичного психолога, соціального педагога передбачає систематизацію матеріалів соціально-психологічного супроводу, наявність індивідуальних карток психолого-педагогічного діагностування на всіх учнів, упорядкованість психодіагностичного інструментарію (тестотека, бланки), додержання Етичного кодексу у оформлені матеріалів, які подаються адміністрації закладу, педагогам, батькам, учням, є обов’язковим.

УВАГА! Практичний психолог та соціальний педагог зобов’язані зберігати професійну таємницю, не поширювати відомостей, отриманих у процесі діагностичної і корекційної роботи. Надання інформації регулюється центром практичної психології та соціальної роботи.

Не допускати використання психологічного і соціологічного інструментарію без попередньої експертизи центру практичної психології та соціальної роботи.

У додатку 1 відображені основні напрямки роботи, які виконуються практичними психологами закладу, вказано термін виконання та інформація, яку може отримати заклад, враховуючи норми часу на роботи, які виконуються практичними психологами та соціальними педагогами системи освіти, що розроблені та апробовані Національним центром продуктивності Міністерства праці України і затверджені наказом Міністерства освіти України від 07.12.1995 № 339.

10. Робота з першокласниками передбачає:

• організацію прийому до першого класу загальноосвітніх закладів - вивчення психологічної готовності до школи.

Згідно наказу МОН України від 07.04.2005 № 204 про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів (крім спеціалізованих) недопустима перевірка знань дитини щодо засвоєння навчально-виховної програми дошкільного навчального закладу. Тому загальноосвітні заклади приймають всіх бажаючих до 1 класу, не перевіряючи знання дітей; тільки після прийому документів і письмової заяви батьків можна пропонувати їм добровільно пройти співбесіду з практичним психологом закладу з метою отримання допомоги в адаптації дитини до 1 класу і забезпечення індивідуального підходу до неї під час навчання.

До спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв – конкурсний прийом проводиться за діагностичними завданнями, розробленими у відповідності із вимогами закладу, які складені на виконання п.3 ст.18 Закону України «Про загальну середню освіту», «Інструкції про порядок конкурсного приймання дітей (учнів, вихованців) до гімназій, ліцеїв, колегіумів, спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів)», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.06.2003 № 389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2003 за № 547/7868, Положення про загальний навчальний заклад, на підставі статуту даного закладу, на основі матеріалів, запропонованих Центром практичної психології і соціальної роботи управління освіти адміністрації Московського району Харківської міської ради;

• вивчення адаптації першокласників, організація корекційно-розвивальних занять, відвідування уроків, впровадження рекомендацій психологічної служби у навчально-виховний процес  знаходять відображення у планах класних керівників, протоколах педагогічних рад, нарад, наказах.

11. Організація роботи під час переходу учнів з молодшої до середньої школи передбачає: вивчення індивідуальних особливостей та міжособистісних стосунків, адаптацію п’ятикласників, організацію корекційно-розвивальних занять, відвідування уроків, впровадження рекомендацій соціально-психологічної служби у навчально-виховний процес (плани класних керівників, протоколи нарад, накази тощо). Враховуючи термін адаптації, який може відбуватися від 2 місяців до 1 року, проводити тестування на адаптацію до закладу учнів 5 класів у вересні немає сенсу. Тому ця робота проводиться з учнями 5 класів у жовтні, а з учнями 1 класів у листопаді.
12. Організація роботи з обдарованими учнями: пошук та виявлення (комплекс психодіагностичних методик), відвідування уроків, подальша організація роботи (плани класних керівників, протоколи нарад, накази тощо). Заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, класні керівники повинні враховувати рекомендації психологів та залучати дітей, які за психологічними показниками мають творчий та інтелектуальний потенціал, до участі в МАН, олімпіадах, конкурсах, турнірах, різноманітних випробуваннях. У додатку 2 відображені основні рекомендації до написання, оформлення і представлення учнівських науково-дослідницьких робіт.
13. Організація роботи з важковиховуваними учнями: вивчення особистісних якостей та міжособистісних стосунків (комплекс психодіагностичних методик), складання сумісних індивідуальних психолого-педагогічних програм, планів роботи (класний керівник, заступник директора, практичний психолог, соціальний педагог), відвідування уроків, відвідування учнів вдома (рейди, складання актів тощо), впровадження рекомендацій психологічної служби у навчально-виховний процес (плани класних керівників, протоколи нарад накази тощо).
14. Організація роботи з допрофільного (7 або 8 класи) та профільного (9 класи) навчання передбачає співпрацю практичного психолога, соціального педагога, вчителів, батьків. Практичний психолог та соціальний педагог проводять діагностику:

• 1-й етап – визначення спрямованості інтересів учнів 7 (8)–х класів для організації подальшої навчальної та позакласної роботи, перспективного планування профільних класів;
• 2–й етап - вивчення  особливостей інтелектуального розвитку та провідних здібностей учнів 9–х класів (загально – гуманітарних, фізико – математичних, суспільно – наукових, природничо-наукових (біологія); природничо-наукових (географія));
•  3–й етап – визначення соціальної спрямованості учнів 9–х класів щодо вибору професії для визначення типу особистості;
• 4-й етап – визначення учнями 9–х класів власних пізнавальних та професійних інтересів;
• 5–й етап – визначення планів батьків щодо професійного становлення їх дітей через анкетування;
• 6–й етап –визначення педагогічного погляду на професійне становлення учнів 9–х класів та предмети, при вивченні яких учень виявляє самостійність і творчість, через діагностичну бесіду з класними керівниками;
• 7–й етап – визначення груп школярів 9–х класів за ступенем сформованості професійних планів: учні, які вже визначились з майбутнім покликанням; учні, які не знають, куди іти навчатися або працювати; учні, які обрали свою майбутню професію; учні, які обрали кілька професій;
• 8–й етап – надання рекомендацій педагогічним працівникам та класним керівникам щодо здійснення особистісно орієнтованого підходу до вибору учнями певної професії та формування установки на власну активність та самопізнання, як основи професійного самовизначення.

Інформація про результати діагностування надається практичним психологом та соціальним педагогом адміністрації закладу для урахування при формуванні профільних класів.

15. Організація роботи з профілактики суїцидальних проявів, насильницьких дій: наявність та впровадження заходів у закладі з профілактики суїцидальних проявів, насильницьких дій, робота з новоприбулими учнями (додаток 3).
16. Впровадження в роботу навчального закладу здоров’язберігаючих напрямків: на уроках, позакласних заходах, на заняттях факультативів та гуртків за програмами «Рівний – рівному», «Діалог», «Школа проти СНІДу» (наказ ГУОН від 02.11.2004 № 621 «Про організаційно-методичне забезпечення реалізації проекту «Освітня політика та освіта за програмою «Рівний-рівному» та «Діалог»). Організація роботи за обласною програмою розвитку мережі Шкіл сприяння здоров’ю «Здорове майбутнє Харківщини». Участь всіх учасників навчально-виховного процесу у реалізації цієї програми.
17. Після проведення психодіагностичного дослідження разом з іншими заходами за однією проблемою (наприклад, робота з обдарованими учнями) обов’язково складається аналітичний звіт про проведену роботу. Рекомендації щодо складання аналітичного звіту у додатку 4.
18. Перевірка стану науково-методичної роботи практичних психологів та соціальних педагогів здійснюється за протоколом, підготовка до експертизи - за протоколом самоекспертизи (зразки додаються № 5, 6).

Додаток 1

Основні напрямки роботи, які виконуються практичними психологами закладу

Додаток 2

Алгоритм підготовки учнів до написання, оформлення і представлення учнівських науково-дослідницьких робіт.

1. Виявлення учнів, які мають бажання та можливості приймати участь в науково-дослідницькій роботі МАН. У конкурсі беруть участь учні 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів та учні, вихованці, слухачі (відповідного віку) позашкільних навчальних закладів, які активно займаються науково-дослідницькою діяльністю. Як виняток, участь у конкурсі можуть брати учні 8 класу за умов виконання ними випробувань з базових дисциплін за програмами 9 класу.

При виборі учня необхідно керуватися результатами психолого-педагогічної діагностики за методиками з визначення рівня розумового розвитку, направленості особистості та інтересів, діагностичних бесід з вчителями та учнем щодо рівня учбових досягнень та особистісних якостей учня-конкурсанта.

2. Визначення наукової теми:

- вільний вибір;

- визначення базового профільного предмету, залучення до співпраці учителя-предметника;

- робота з літературою, складання списку.

Тематика науково-дослідницької роботи має відповідати напряму секції наукового відділення МАН.

3. Науково-дослідницька робота повинна відповідати наступним вимогам:  ґрунтуватись на певній науковій та експериментальній базі, містити власні дані дослідів, спостережень, пошукової роботи; їх обробки, аналізу та узагальнення; посилання на відповідні наукові джерела та відображати власну позицію дослідника.

У роботі мають бути чітко відображені наступні аспекти: визначення мети, об’єкта та предмета дослідження, завдання, методика дослідження, відмінність та перевага запропонованих підходів та результатів. Зміст та результати досліджень викладаються стисло, логічно,  грамотно та аргументовано, без загальних слів, міркувань, бездоказових тверджень, тавтології.

Назва роботи має бути стислою і відповідати суті наукової проблеми (завдання), що вирішується.

На наукову роботу обов'язково подаються відгуки наукових керівників та рецензії відповідних фахівців (досвідчених педагогів, науковців, спеціалістів із певної галузі).

Достовірність наведених у роботі результатів підтверджується науковим керівником у відгуку.

Увага! До розгляду не приймаються роботи, тема і зміст яких не відповідають профілю секції; роботи, що були представлені у попередні роки і не мають суттєвого доопрацювання; роботи, які є плагіатом; компілятивні роботи без самостійного дослідження, опрацювання джерел та власних висновків з обраної тематики; роботи без відредагованих та оформлених відповідно до даних вимог тез..

Автори цих робіт після етапу заочного оцінювання науково-дослідницьких робіт отримують відповідну рецензію і до участі в наступних етапах конкурсу не допускаються.

4. Складання плану наукового дослідження – наступний етап роботи учня. Правильна та логічна структура науково-дослідницької роботи – це запорука успіху розкриття теми. Укладаючи план, слід пам’ятати, що це перелік найважливіших питань, які потрібно буде висвітлити у ході пошукової діяльності.

         Так, наприклад, план дослідження може мати такий умовний вигляд:

Вступ

Розділ І. Теоретичні основи досліджуваної проблеми

1.1. … … … …

1.2. … … … …

1.3. ... ... ... …

Висновки до розділу І.

Розділ ІІ. … … … …

(Формулювання цього розділу має відображати тему та предмет дослідження, методи вирішення поставленої проблеми)

2.1. … … … …

2.2. … … … …

2.3. … … … …

Висновки до розділу ІІ.

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

5. Робота виконуються державною мовою і має бути побудована за певною структурою. Текст роботи має бути написаний грамотно, без орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок. Основними її елементами в порядку розташування є:

- титульний аркуш - перша сторінка роботи, що заповнюється за зразком;

- тези роботи подаються у друкованому вигляді та обов’язково на електронних носіях – CD, DVD, текст обсягом до 2 сторінок (формат А-4, набраний в текстовому редакторі Word шрифтом Times New Roman розміром 14 р. з полуторним міжрядковим інтервалом), в яких подається стисла характеристика змісту науково-дослідницької роботи з визначенням основної мети, актуальності та завдань наукового дослідження; у них зазначаються висновки та отримані результати проведеної роботи. У заголовку тез наводяться такі дані: назва роботи; прізвище, ім’я, по батькові автора; назва територіального відділення МАН; назва базового позашкільного навчального закладу; навчальний заклад; клас; населений пункт; прізвище, ім’я, по батькові, посада (за наявності науковий ступень, вчене звання) наукового керівника;

- зміст подається на початку роботи, фактично має бути планом науково-дослідницької роботи і відображати суть поставленої проблеми, структуру та логіку дослідження. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел тощо;

- перелік умовних позначень (за необхідності) у вигляді окремого списку, який розміщується перед вступом. Перелік має розташовуватись двома стовпчиками. Ліворуч в абетковому порядку наводяться умовні позначення, символи, одиниці скорочення або терміни, праворуч — їх детальна розшифровка;

- вступ – 2-3 сторінки. У вступі коротко обґрунтовується актуальність та доцільність обраної теми, підкреслюється сутність проблеми; формулюється мета роботи і зміст поставлених завдань, об’єкт і предмет дослідження, подається перелік використаних методів дослідження; дається характеристика роботи (теоретична, прикладна); вказуються нові наукові положення, запропоновані учасником конкурсу особисто, відмінність одержаних результатів від відомих раніше та ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, набуло подальшого розвитку); повідомляється про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, для прикладних робіт — прикладну цінність отриманих результатів;

- основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починається з нової сторінки. Основному тексту розділу може передувати коротка передмова з описом вибраного напряму та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. У кінці кожного розділу формулюються висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів. В основній частині роботи наводиться характеристика джерел для написання роботи та короткий огляд літератури з даної тематики (не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини), окреслюються основні етапи наукової думки за визначеною проблемою, вказуються питання, які залишилися невирішеними; обґрунтовується вибір напряму досліджень, наводиться методика і техніка дослідження; подаються відомості про обсяг дослідження; викладаються, аналізуються та узагальнюються отримані результати, дається їх оцінка. Зміст основної частини має точно відповідати темі роботи та повністю її розкривати;

- висновки мають містити стислий виклад результатів розв’язку наукової проблеми та поставлених завдань, зроблених у процесі аналізу обраного матеріалу оцінок та узагальнень. Необхідно підкреслити їх самостійність, новизну, теоретичне і (або) прикладне значення, наголосити на кількісних та якісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів та навести рекомендації щодо їх використання;

- список використаних джерел слід розміщувати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний у користуванні та рекомендований під час написання роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Відомості про джерела складаються відповідно до вимог, зазначених у стандартах: ДСТУ ГОСТ 7.1 – 84 «СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления», ДСТУ 3582  – 97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», ДСТУ 3008 – 95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Наприклад,

- книга трьох авторів оформлюється так: Дудюк Д.Л., Максимов В.М., Оріховський Р.Я. Електричні вимірювання:  Навч. Посіб. – Л.: Афіша, 2003. – 260 с.

- збірник: Цеков Ю.І. Підтекст художнього твору і світовідчування письменника // Проблеми сучасного літературознавства. – Одеса, 1998. – С. 149-180.

- стаття із журналу: Дзюба І.М. Україна перед сфінксом майбутнього // Науковий світ. – 2004. - №2. – С. 2-6.

Посилання на сайти, портали, Інтернет-ресурси розміщуються окремо в кінці списку використаних джерел без нумерації під заголовком: «ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ». Наприклад: Королько Л.М. «Голодомор 1932-1933 на Сватівщині». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://svatovo.www.psyh.kiev.ua.;

- додатки (за необхідності), в яких містяться допоміжні або додаткові матеріали, необхідні для повноти сприйняття роботи, кращого розуміння отриманих результатів: проміжні математичні доведення, формули і розрахунки, додаткові таблиці, графіки, рисунки, ілюстрації тощо.

6. Загальні вимоги до оформлення роботи.

Науково-дослідницька робота друкується шрифтом Times New Roman текстового редактору Word (або Open Office) розміру 14 на одному боці аркуша білого паперу формату А4 з інтервалом 1,5 (до 30 рядків на сторінці).

Поля: ліве, верхнє і нижнє — не менше 20 мм, праве — не менше 10 мм.

Обсяг науково-дослідницької роботи складає 15-20 (для гуманітарних напрямів 20-25) друкованих сторінок. До загального обсягу науково-дослідницької роботи не входять: тези, додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Текст роботи має бути написаний грамотно, без орфографічних, пунктуаційних та стилістичних помилок. Кожна структурна частина науково-дослідницької роботи починається з нової сторінки. Заголовки структурних частин друкуються великими літерами симетрично до набору: «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ».

Заголовки підрозділів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Заголовки пунктів друкуються маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в підбір до тексту.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом має дорівнювати 3-4 інтервалам.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подається арабськими цифрами без знака №.

Всі сторінки роботи, враховуючи титульну сторінку, тези і додатки, підлягають суцільній нумерації, номер на титульній сторінці не ставиться, а на наступних сторінках проставляється у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Нумеруються тільки розділи основної частини. Зміст, вступ, висновки не нумеруються, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП» або «РОЗДІЛ 6. ВИСНОВКИ».

Номер розділу ставиться після слова «РОЗДІЛ», після номера крапка не ставиться. Заголовок розділу друкується з нового рядка.

Підрозділи нумеруються у межах кожного розділу за правилом: (номер розділу).(номер підрозділу). В кінці номера підрозділу має стояти крапка, наприклад: «2.4.». Заголовок підрозділу наводиться у тому ж рядку.

Пункти нумеруються у межах кожного підрозділу таким чином: (номер розділу).(номер підрозділу).(номер пункту), наприклад: «2.3.4.». Заголовок пункту наводиться у тому ж рядку, але пункт може й не мати заголовка.

У кінці назв розділів, підрозділів, пунктів крапка не ставиться.

Рисунки нумеруються в межах розділу арабськими цифрами (аналогічно до формул та підрозділів) і позначаються словом «Рис.», наприклад «Рис. 1.2».

Таблиці нумеруються послідовно в межах розділу. У правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщується напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу та порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 2.3».

Додатки оформлюються як безпосереднє продовження роботи на наступних сторінках. Вони розміщуються в порядку посилань у тексті роботи. Кожен із додатків має розміщуватись на окремій сторінці. Додаток має мати заголовок, який друкується угорі симетрично відносно тексту. Додатки нумеруються великими українськими літерами і позначаються словом «Додаток», наприклад: «Додаток Б».

7. Захист наукового дослідження – завершальний етап конкурсу наукових робіт учнів в системі МАН України. Це процедура прилюдного оголошення основних результатів підготовлених досліджень. Усі учасники конкурсу, а також усі присутні можуть виступати як опоненти. Захист проходить таким чином:

- конкурсанти виступають з доповідями за темою дослідження;

- відповідають на поставлені запитання;

- уважно слухають виступи інших учнів, беруть активну участь у дискусії.

Готуючись до захисту роботи необхідно підготувати текст виступу (до 10 хвилин), презентацію (електрона презентація, таблиці, діаграми, плакати тощо). Під час захисту роботи учень повинен чітко знати відповіді на такі запитання:

- назва теми, її актуальність;

- мета, завдання, об’єкт, предмет дослідження;

- де проводилось дослідження, хто брав участь;

- які методики використовувалися та математичні методи;

- результати дослідження та які були зроблені висновки;

- практична значущість роботи;

- перспектива дослідження.

До уваги практичного психолога (соціального педагога).

Під час роботи з учнем піклуйтеся про особисте психологічне самопочуття та емоційний стан учня. Постійно підкріплюйте мотивацію учня на участь в конкурсі-захисті та спрямованість на досягнення успіху. З питань підготовки учня до написання контрольної роботи звертатися за допомогою та підтримкою до учителів-предметників.

Додаток 3

Організація роботи з профілактики суїцидальних проявів, насильницьких дій

1. Своєчасне виявлення учнів, які схильні до суїциду.
   • Звертати увагу на дітей, у яких проявляється соціально-психологічна дезадаптація (неврози, зрив цінносно-орієнтаційної та комунікативної діяльності при загальному зниженні інтенсивності та пластичності адаптаційного процесу), акцентуація характеру, рівень депресії, міжособистісні та внутрішньоособистісні конфлікти, занижена самооцінка або висока потреба в самореалізації, висока тривожність, тенденція до самообвинувачення, новоприбулі тощо.
   • У роботі використовувати наступні заходи: спостереження (із залученням класних керівників), анкетування, опитування батьків новоприбулих, тестування, тощо.
   •  Мати окремий перелік виявлених дітей (конфіденційний).
2. Вести роботу з попередження проявів насильства в сім’ї:
   • ознайомити батьків з нормативно-правовими актами у сфері захисту прав дітей;
   • своєчасно інформувати батьків та педагогів про психологічні новоутворення вікового етапу розвитку дитини.
3. Поширювати в учбовому закладі програми, направлені на створення в школі позитивного психологічного клімату, які включають тренінги для всіх учнів щодо вирішення проблем, конфліктів та життєвого ствердження. Організувати та координувати діяльність осередків Шкільної медіації в закладі освіти.
4. Брати участь у Тижнях та Місячниках правових знань, які проводяться в навчальних закладах з метою активізації правової освіти серед неповнолітніх.
5. Постійно проводити пропаганду психологічної служби та соціальної допомоги. Забезпечити наочність:
   • телефонів довіри;
   • створення психологічних куточків, тощо.
6. Чітко додержуватися затвердженого графіка консультативної роботи.
7. Постійно займатися самоосвітою з питання суїцидальної поведінки.
8. Піклуватися про особисте психологічне самопочуття.

Додаток 4

Про складання аналітичного звіту

про роботу психологічної служби

1. Указати, згідно з якими документами проводилася відповідна робота, її актуальність проведення цієї роботи.
2. Указати мету, завдання, методи, які використовувалися в роботі. Звернути увагу на:

• відповідність мети, завдань назві аналітичного звіту;
• коректність написання повної назви діагностичних та корекційних методик, ПІБ автора методик, джерел, з яких взято психодіагностичну методику;
• для аналізу використовувати дані, отримані за комплексом  діагностичних методик.

3. Дати характеристику (кількісну, вікову, гендерну) виборці учасників, з якими проводилась робота за даним напрямком. Відобразити соціальний паспорт класу, з яким проводилась робота.
4. Зазначити етапи проведення відповідної роботи. Узагальнюючі дані відобразити в таблицях, діаграмах тощо.
5. Проаналізувати кількісні та якісні показники результатів дослідження, порівняти їх між собою та показниками за попередні 1-3 роки (у відсотках!), взаємовплив та вплив на осіб, які беруть участь у роботі.
6. Розкрити виявлені утруднення, протиріччя, проблеми, які спостерігаються саме в цьому закладі освіти. Установити причинно-наслідкові зв’язки цих протиріч.
7. Назвати психолого-педагогічні заходи, що проводилися під час здійснення роботи за відповідним напрямом (наприклад, відвідування уроків, проведення розвивальних та корекційних занять, індивідуальні та групові консультації тощо).
8.  Зробити висновки відносно досягнення мети та виконання завдань.
9. Скласти конкретні рекомендації щодо поліпшення умов навчально-виховного процесу в закладі освіти на перспективу.

Рекомендації:

• адміністрації (щодо організації навчально-виховного процесу, контролю за виконанням);
• педагогам (щодо взаємодії учасників навчально-виховного процесу та змін педагогічних установок);
• психологу (щодо організації корекційно-відновлювальної або розвивальної роботи, спостереження за впровадженням рекомендацій та змін, просвіти всіх учасників навчально-виховного процесу);
• соціальному педагогу (щодо соціалізації, соціально-педагогічного патронажу соціально незахищених категорії учнів, соціально-перетворювальної роботи та просвіти).

До уваги практичного психолога (соціального педагога).

Довідки, звіти зберігаються у психолога (соціального педагога). Інформація про особистість може використовуватися для роботи з учителями і не підлягає розголошенню на групових зборах учнів та їх батьків. Практичний психолог забезпечує конфіденційність психодіагностичної інформації, яка отримана від клієнта на основі "особистісної довіри". Практичний психолог та соціальний педагог несуть особисту відповідальність за достовірність отриманих даних.