ТРУДНОЩІ

МОЖЛИВІ ПРИЧИНИ ТРУДНОЩІВ

КРИТЕРІЇ ТРУДНОЩІВ

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Неуважність

1. Низький рівень розвитку довільності.
2. Переважає ігрова мотивація навчання.
3. Низький рівень об’єму концентрації і стійкості уваги.
4. Інші психологічні причини.

У дитини 6-7 років процеси збудження переважають над гальмуванням; чим менша дитина, тим більше. Звідси у дітей 6 років мимовільна увага переважає довільну. Тому діти у 5-7 років можуть зберігати активну увагу протягом всього 10-15 хв., не більше. Шестирічки за своїм психічним розвитком є дошкільники і ведуча діяльність в них – гра, семирічки – молодші школярі і ведуча діяльність в них – навчання.

Формуванню довільної уваги сприяє участь дитини у сюжетно-рольових іграх, образотворчій діяльності, конструюванні, аплікаційній діяльності тощо. Утримати увагу може жива, емоційна, виразна мова педагога. Відомо, що у грі формуються передумови навчальної діяльності. Тому, навчання шестирічок повинно відбуватися через гру!!! Допомога психолога (діагностика, корекційно-розвиваюча програма, вправи на розвиток уваги на уроці).

2. Непосидли-

вість

1. Низький рівень розвитку довільності.
2. Індивідуально-психологічні особливості особистості.
3. Інші психологічні причини.

У дитини 6-7 р. процеси збудження переважають над

гальмуванням; чим менша дитина, тим більше. Діти з різним темпераментом поводять себе по-різному. Холерики на відміну від флегматиків, наприклад, не можуть довго займатися однією справою. Гіперактивній дитині важко сидіти нерухомо.

Формуванню довільності сприяє участь дитини у сюжетно-рольових іграх, образотворчій діяльності, конструюванні, аплікаційній діяльності тощо.

Допомога психолога (психодіагностика типу темпераменту, корекційно-розвиваюча програма, вправи на розвиток довільності). Врахування при навчанні індивідуальних особливостей (тип темпераменту. гіперактивність тощо).

3. Важко розуміє пояснення з першого разу

1. Несформованість прийомів навчальної діяльності.
2. Слабка концентрація уваги.
3. Низький рівень розвитку сприйняття.
4. Низький рівень розвитку загального інтелекту.
5. Інші психологічні причини.

Для успішного навчання необхідна сформованість компонентів навчальної діяльності: навчальна задача, навчальні дії та дії контролю і оцінки. Для прийняття навчальної задачі дитині необхідна опора не на наявну ситуацію, а на зміст, що складає її контекст, розуміння позиції дорослого і умовного змісту його питань, підкоряння поведінки і дій дитини певним нормам і правилам. Навчальна діяльність передбачає високий рівень контролю, який повинен базуватися на адекватній оцінці дій і можливостей.

Для прийняття навчальної задачі потрібна система занять – сюжетно-рольових ігор. Уміння рішати прямі і непрямі задачі залежить від здатності встати на позицію іншого, яка формується у спілкуванні з іншими дітьми через систему занять – ігор з правилами. Треба учити “бачити” інших, показати можливість переходу з однієї позиції на іншу при розгляданні однієї ж і тієї ж ситуації, допомогти дитині стати на позицію учителя, мами, вихователя. Тут можуть допомогти режисерські ігри. Необхідна допомога психолога (діагностика інтелекту, пізнавальної сфери, складання корекційно- розвивальної програми).

4. Постійний бруд у зошиті

1. Слабкий розвиток тонкої моторики пальців рук.
2. Несформованість прийомів навчальної діяльності.
3. Недостатній об’єм уваги.
4. Низький рівень розвитку пам’яті.
5. Інші психологічні причини.

Дрібні м’язи пальців і кисті рук ще слабо розвинені, тому швидко настає втома (через 1,5-2,5 хв. при безперервному письмі). Пам’ять як і увага носить переважно мимовільний характер.

Сприяють розвитку тонкої моторики руки уроки праці, малювання (ліплення, аплікація, мозаїка, плетіння з бісеру, в’язання, робота з глиною тощо). Продуктивність мимовільного запам’ятовування збільшується, коли завдання вимагає від дитини активну орієнтацію в матеріалі, виконання розумових операцій (придумування слів, встановлення конкретних зв’язків і т.п.). Запам’ятовування повинно бути мотивованим, в умовах виконання дитиною доручень дорослого в ігровій діяльності!!!

5. Будь-яке завдання необхідно повторити декілька разів, перш ніж учень почне його виконувати

1. Низький рівен концентрації і стійкості уваги.
2. Низький рівень довільності.
3. Несформованість уміння виконувати завдання за усною інструкцією дорослого.
4. Несформованість передумов навчальної діяльності.
5. Інші психологічні причини.

У дитини 6-7 років процеси збудження переважають над гальмуванням; чим менша дитина, тим більше. Для успішного навчання необхідна сформованість компонентів навчальної діяльності: навч. задача, навчальні дії та дії контролю і оцінки. Для прийняття навч. задачі дитині необхідна опора не на наявну ситуацію, а на зміст, що складає її контекст, розуміння позиції дорослого і умовного змісту його питань, підкоряння поведінки і дій дитини певним нормам і правилам. Навч. діяльність передбачає високий рівень контролю, який повинен базуватися на адекватній оцінці дій і можливостей.

Формуванню довільності сприяє участь дитини у сюжетно-рольових іграх, образотворчій діяльності, конструюванні, аплікації тощо. Для прийняття навчальної задачі потрібна система занять – сюжетно-рольових ігор. Уміння рішати прямі і непрямі задачі залежить від здатності встати на позицію іншого, яка формується у спілкуванні з іншими дітьми через систему занять  - ігор з правилами. Треба учити “бачити” інших, показати можливість переходу з однієї позиції на іншу при розгляданні однієї ж і тієї ж ситуації, допомогти дитині стати на позицію учителя, мами, вихователя. Тут можуть допомогти режисерські ігри. Необхідна допомога психолога (діагностика пізнавальної сфери, складання корекційно-розвивальної програми).

6. Погано орієнтується у зошиті

1. Низький рівень розвитку сприйняття і орієнтування у просторі.
2. Низький рівень розвитку довільності.
3. Слабкий розвиток дрібної мускулатури кисті рук.
4. Інші психологічні причини.

У дитини 6-7 років процеси збудження переважають над гальмуванням; чим менша дитина, тим більше. Дрібні м’язи пальців і кисті рук у дітей 6-7 років ще слабо розвинені, тому швидко настає втома.

Формуванню довільності сприяє участь дитини у сюжетно-рольових іграх, образотворчій діяльності, конструюванні, аплікації тощо. Сприяють розвитку тонкої моторики руки уроки праці, малювання, ліплення, конструювання тощо.

7. Піднімає руку, а при відповіді мовчить

1. Несформованість відношення до себе як до школяра.
2. Занижена самооцінка.
3. Низький рівень розвитку довільності.
4. Інші психологічні причини.

Дитина неадекватно сприймає конкретну ситуацію, не вміє подивитися на себе з боку і бачити інших з різних боків, не знає, як аналізувати і співставляти свої і чужі роботи.

Не треба штучно знижувати самооцінку дитини!!! Треба учити “бачити” інших, показати можливість переходу з однієї позиції на іншу при розгляданні однієї ж і тієї ж ситуації, допомогти їй стати на позицію дорослого, Тут можуть допомогти режисерські ігри.

8. Постійно відволікається на уроках, залазить під парту, грається, їсть

1. Несформованість відношення до себе як до школяра.
2. Переважає ігрова мотивація навчання.
3. Індивідуально-психологічні особливості.
4. Низький рівень розвитку концентрації і стійкості уваги.
5. Низький рівень розвитку довільності.
6. Несформованість прийомів навчальної діяльності.
7. Інші психологічні причини.

Процеси збудження переважають над гальмуванням. Гіперактивній дитині важко сидіти нерухомо. Ведуча діяльність у 6-річки – гра. Необхідна сформованість компонентів навчальної діяльності. Навчальна діяльність передбачає високий рівень котролю, який повинен базуватися на адекватній оцінці дій і можливостей.

Формуванню довільності сприяє участь дитини у сюжетно-рольових іграх, образотворчій діяльності, конструюванні, аплікації тощо. Для прийняття навчальної задачі потрібна система занять – сюжетно-рольових ігор. Уміння рішати прямі і непрямі задачі залежить від здатності встати на позицію іншого, яка формується у спілкуванні з іншими дітьми через систему занять – ігор з правилами. Треба учити “ бачити” інших… Тут можуть допомогти режисерські ігри.

9. Боїться опитування вчителя

1. Занижена самооцінка.
2. Можливі труднощі в родині.
3. Внутрішній стресовий стан.
4. Індивідуально-психологічні особливості особистості.
5. Інші психологічні причини.

Дитина неадекватно сприймає конкретну ситуацію, не вміє подивитися на себе з боку і бачити інших з різних боків, не знає, як аналізувати і співставляти свої і чужі роботи. Тривожна дитина швидко втомлюється, будь-яке завдання викликає в неї зайве занепокоєння.

Не треба штучно знижувати самооцінку дитини!!! Треба учити “бачити” інших, показати можливість переходу з однієї позиції на іншу при розгляданні однієї ж і тієї ж ситуації, допомогти їй стати на позицію дорослого, Тут можуть допомогти режисерські ігри. Емоційний стан вчителя впливає на емоційний стан дитини на уроці. Авторитарний стиль вчителя викликає стан тривоги в учня. Дозволяти учням помилятися, бо вони ще вчаться!!! Ставитися до помилок спокійно. Створювати ситуацію успіху на уроці. Враховувати індивідуальні особливості учня.

10. Під час уроку виходить і буває відсутнім довгий час

1. Відсутня навчальна мотивація.
2. Несформованість відношення до себе як до школяра.
3. Занижена самооцінка.
4. Внутрішній стресовий стан.
5. Труднощі із засвоєнням матеріалу пов’язані із ЗПР
6. Інші психологічні причини.

Дитина неадекватно сприймає конкретну ситуацію, не вміє подивитися на себе з боку і бачити інших з різних боків, не знає, як аналізувати і співставляти свої і чужі роботи. Тривожна дитина швидко втомлюється, будь-яке завдання викликає в неї зайве занепокоєння.

Не треба штучно знижувати самооцінку дитини!!! Треба учити “бачити” інших, показати можливість переходу з однієї позиції на іншу при розгляданні однієї ж і тієї ж ситуації, допомогти їй стати на позицію дорослого, Тут можуть допомогти режисерські ігри. Емоційний стан вчителя впливає на емоційний стан дитини на уроці. Авторитарний стиль вчителя викликає стан тривоги в учня. Дозволяти учням помилятися, бо вони ще вчаться!!! Ставитися до помилок спокійно. Створювати ситуацію успіху на уроці. Враховувати індивідуальні особливості учня. Допомога психолога (діагностика інтелекту, пізнавальної сфери, складання корекційно-розвивальної програми).