Головним критерієм оцінки діяльності школи є те, чого досягають її випускники. Саме тому школи, які дбають про свій педагогічний імідж і прагнуть розвитку, намагаються створити модель випускника як ідеальну модель, яка має бути орієнтиром шкільної діяльності.

Модель випускника — це по­значення рівня руху учнів у рам­ках основних напрямків діяльності школи.

Передусім це визначення ком­понентів компетентності випускни­ка, за рівень якої школа разом із батьками несе відповідальність (компетентність: суспільно-право­ва, професійно-трудова, сімейно-побутова, культурно-дозвільна, психофізіологічна, комунікативна, готовність до безперервної осві­ти). Особистісно зорієнтований освітній процес сприяє формуван­ню у випускника якостей, які не­обхідні для життєвого та профе­сійного самовизначення.

Комунікативна компетентність

Знання та вміння, які забезпе­чують об'єктивне сприйняття ото­чуючих, знаходження адекватно­го стилю й тону спілкування, здібність емоційно відгукуватися на переживання інших людей, враховувати особливості особис­тості та психологічного стану співрозмовника.

Розвиток рефлекси (самоусві­домлення, самоаналізу) своїх ко­мунікативних можливостей, по­зиції в спілкуванні. Вміння будува­ти стосунки з урахуванням особ­ливостей інших людей. Вміння ак­тивного слухання, вільного воло­діння своєю мовою та немовними засобами спілкування.

Готовність до безперервної освіти

Щоб бути готовим до подаль­шого продовження освіти й само­освіти, випускник повинен мати уявлення про:

•  основні навчальні дисциплі­ни, потрібні для подальшого про­довження освіти в обраній  про­фесійній галузі;

• головні соціальні функції освіти; систему безперервної ос­віти;
• характер впливу освіти і взаємодії освіти з іншими галузя­ми суспільного життя;
• освітні можливості навчаль­них закладів міста, інших облас­тей України.
• Випускник повинен мати пев­ний комплекс засобів, що дозво­лять йому стати суб'єктом проце­су освіти (самоосвіти):
• обирати сферу освітньої діяльності відповідно до своїх інте­ресів та нахилів;
• володіти структурою пізна­вальної діяльності: визначати мету і проектувати освітню діяльність;
  використовувати її різні форми і за­соби; оцінювати результати відпо­відно до поставленої мети;
• знаходити вирішення пізна­вального завдання в нестан­дартній ситуації, використовувати теоретичні знання на практиці, в конкретних життєвих умовах.

Професійно-трудова компетентність

Випускник повинен мати уяв­лення:

• про світ сучасних професій, особливості різних видів трудової діяльності; про вимоги тих чи інших професій до людини; уяв­лення про свої можливості в ово­лодінні цими видами професійної діяльності;
• про загальну ситуацію на ринку праці, тенденції щодо тру­дової зайнятості, перспективи роз­витку основних промислових, об­слуговуючих видів діяльності в державі, регіоні, місті;
• про труднощі професійної адаптації, найбільш раціональні тактики поведінки на цьому етапі життєвого шляху.
• Випускник повинен володіти засобами своєї професійно-трудо­вої діяльності;
• вміти визначати найбільш ефективну лінію поведінки в період професійного навчання, пошуку ро­боти, закріплення на робочому місці;
• володіти певним досвідом практичної професійно-трудової діяльності; засобами самообслу­говування;
• вміти самостійно користува­тися інформаційно-довідковою літературою з питань професійно­го самовизначення.

Суспільно-правова компетентність

Соціально-політична, правова компетентність випускника є осно­вою його активної громадянської позиції, здатності до свідомої самореалізації в суспільно-по­літичному житті. Для цього випус­книку необхідно:

• знати основні положення Конституції, мати уявлення про політичну структуру сучасної дер­жави і державної влади;
• володіти інформацією про основні політичні партії, що діють у державі, їхні програми, позиції лідерів;
• знати закони, які регламен­тують участь громадян у різних формах суспільно-політичної ді­яльності, проведенні та участі у виборах;
• мати уявлення про основні міжнародні суспільно-політичні організації, їх місцезнаходження, напрямки діяльності, засоби звер­тання приватних осіб у ці органи.

Сімейно-побутова компетентність

Випускники повинні мати уяв­лення про:

• сутність дорослої людини (громадянська зрілість, моральна цілісність та особливості ролевої поведінки, пов'язаної зі статтю);
• сутність сім 1 (соціальні функції сім'ї та перспективи її розвитку, етичні та правові аспекти сімейно­го життя; фізіолого-гігієнічні осно­ви сімейного життя; труднощі ста­новлення сім'ї;

функції батьківські.

Випускники повинні вміти:

• об'єктивно оцінювати себе, контролювати свої вчинки;
• будувати взаємини з людь­ми на основі партнерства, володі­ти основами культури поведінки в побуті;
• володіти певними госпо­дарсько-економічними навичками.

Культурно-дозвільна компетентність

Наявність уявлення випускників про:

• суть вільного часу в його соціальних функціях, структурі та змісті вільного часу, культурно-дозвільні можливості оточуючого соціуму;
• вільний час як засіб розвит­ку особистості: вплив потреб та інтересів на структуру та зміст до­звілля людини;
• про творчі та спо­живчі форми, раціональні засоби реалізації дозвілля;
• про негативні тенденції, що заповнюють сферу дозвілля явищами антикультури;
• про спілкування у сфері до­звілля:

• суть неформального спілку­вання;
• співвідношення спілкування та етикету;
• якості особистості, що сприяють встановленню контактів з іншими людьми.

Випускники повинні вміти ра­ціонально використовувати дозвілля:

• цілеспрямовано обирати заняття, що відповідають особистісним інтересам;
• планувати вільний час.

Особистісно-етична зрілість

Випускник  повинен втілювати в собі:

• високу духовність, при­єднання до системи загально­людських моральних цінностей;
• принциповість і незалежність вільної особистості в гармонії з гу­маністичною толерантністю та ви­хованістю;
• моральну чутливість, уміння спілкуватися;
• сформованість естетичного смаку;
• сформованість необхідної самодисципліни (працелюбність, організованість, терпіння), само­контролю, самокритичності.

Випускник повинен уміти:

• оцінювати явища навколиш­нього життя, свою поведінку і по­ведінку інших з глибоких морально-гуманістичних позицій, відчут­тя краси та міри;
• володіти засобами само­ствердження своєї людської до­сконалості;
• володіти культурними засо­бами захисту себе від несправед­ливості.

Психофізіологічна зрілість

Випускник повинен усвідомлювати свої психофізіологічні особливості, будувати свою поведінку:

• відповідно до своєї психо­фізіологічної природи (темпера­менту, природних властивостей);
• для забезпечення, збере­ження та зміцнення здоров'я, фі­зичного стану і досконалості сво­го зовнішнього виду;
• для підвищення фізичної, трудової активності, творчої енергії.
• інтелектуальна зрілість (розви­ток пізнавальних процесів, інте­ресів; аналітичність та критичність розуму).