Тренінг «Особливості роботи з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку в умовах ЗНЗ»
Мета: ознайомити слухачів із поняттям «соціальна справедливість», «стереотипи»; обґрунтувати шкідливість навішування ярликів; повідомити про форми та прийоми, які сприятимуть формуванню позитивної атмосфери в дитячому колективі для забезпечення інклюзивного навчання; виховувати повагу та уважність один до одного і до оточення.
Учасники: вчителі
Хід роботи:
- Вступ.
Кожна людина має потреби, які прагне задовольнити. А саме: фізіологічні (тобто, їжа, відпочинок, здоров’я); потреби безпеки (фізичної, психологічної, економічної); соціальні (потреба в взаємозв’язку з іншими, і , як наслідок потреба інформованості, приналежності до спільноти громади, потреба бути улюбленим, почутим, потрібним та визнаним); потреба свободи (можливість самостійно приймати рішення і впливати на своє життя); потреба самореалізації. Дуже часто людина може задовольнити ці потреби, або принаймні зробити все, що від неї залежить. Але є ті, які не можуть задовольнити свої базові потреби без нашого позитивного ставлення, допомоги сприяння.
- Вправа «Правила»
Спілкування за принципом «тут і тепер»
Конфіденційність
Говорити від власного імені
Оцінювати факти , а не людину
Активність
Бути лаконічним у висловлюванні
Толерантність
Відповідальність за свої слова та вчинки
Чесність та щирість
- Вправа «Подорож морем Пошуків»
Мета: визначити сподівання й очікування учасників щодо заняття, сформулювати власні цілі.
Ми помандруємо морем пошуків. Зараз ми знаходимось на «Березі надій». Потрібно записати на аркушах свої очікування від тренінгу. Мандруючи морем нам потрібно дістатися до «Берега сподівань»
- Вправа «Стереотипи»
Мета: обґрунтувати необхідність формування громадської думки стосовно дітей з особливими потребами шляхом подолання існуючих стереотипів.
Розгляньте слайди з фотографіями різних людей (10 секунд). За цей час ви повинні підібрати і записати два будь-які прикметники, які на вашу думку, характеризують цих людей (завдання виконується самостійно). При повторному перегляді слайдів прокоментуйте, будь ласка свої прикметники, які ви підібрали до кожного фото.
Висновок: наші усталені погляди – це стереотипи. Стереотип – це те, що стало загальноприйнятим і чого часто дотримуються , що наслідують (стандарт, трафарет). Стереотипи невід’ємні від життя людини, інколи стають причинами негативного ставлення до людини, різних непорозумінь. Тому для забезпечення соціальної несправедливості ми повинні боротися з існуючими стереотипами.
- Вправа «Ярлики»
Мета: розкрити шкідливість навішування ярликів та необхідність запобігання їх навішуванню.
-
- Учасники діляться на команди. Перша команда спостерігає.
- Друга команда отримує наліпки з написами, яких вони не бачать (директор, мати дитини з особливими освітніми потребами, психолог, вчителька, медсестра, заступник директора, логопед).
- Учасникам з наліпками потрібно разом скласти річний індивідуальний план роботи з дитиною з особливими освітніми проблемами .
- У ході розмови учасники повинні називати один одного так, як написано на наліпках.
Обговорення :
- Чи сподобалось вам, як з вами спілкувались під час роботи?
- Чим у реальному житті можуть бути «корони»?
- Як впливає наявність подібних ярликів на спілкування?
- Як часто ми стикаємось із ситуаціями навішування ярликів?
- Як ми почуваємося в реальному житті, коли хтось навішує на нас ярлики?
- Як можна змінити чиєсь уявлення про вас?
- Звідки ми беремо наші уявлення про інших?
- Чи легко позбутися ярлика? Як це зробити?
- Від кого залежить зміна ставлення оточуючих до себе самого?
- Як ви гадаєте, якщо людина має «позитивний» ярлик, чи почувається вона комфортно?
Висновок: необхідно уникати навішування ярликів. Тому, що навіть «позитивний», на перший погляд, ярлик («знайка», «вундеркінд») не кажучи вже про негативні, завжди є неприємними для людини , навіть якщо вона про це не говорить.
Інформація: запитати враження спостерігачів,та їхні думки стосовно побаченого. Спонукати учасників до того щоб вони самі робили висновки стосовно навішування ярликів.
Додаткова інформація: тривалий час для визначення вад людей використовували медичні та педагогічні терміни та ярлики, приміром «розумово відсталий», «емоційно нестабільний», «не здатний до навчання». Такі означення прийшли в педагогічну практику з медичних моделей оцінювання, діагностики і реабілітації.
Сучасні методики рекомендують уникання медичних термінів для характеристики маленьких дітей з багатьох причин. Ярлики аніскільки не допомагають родинам, вчителям і лікарям визначати завдання і заходи, що сприяють успішному розвиткові дитини. Навпаки, певний діагноз породжує в людей негативні сподівання які обов’язково вплинуть на їхню роботу.
Ярлики можуть справляти тривалий негативний вплив. Вони неадекватно відображають проблеми дитини і мало що говорять про її позитивні якості. Сьогодні педагоги, які виховують дітей з вадами, переходять від ярликів та поділу учнів на категорії без будь-якої їх класифікації. Вважається, що раннє втручання веде до таких успіхів у розвитку, що надалі ці діти потребуватимуть мінімальної підтримки.
Розрізняють такі обмеження дитячої життєдіяльності:
- Порушення слуху і мови (глухі, слабочуючі)
- Порушення зору (сліпі, слабозорі)
- Порушення інтелектуального розвитку (розумово відсталі, з затримкою психічного розвитку);
- Порушення опорно-рухового апарату.
- Хронічні соматичні захворювання
- Психоневрологічні захворювання
- Вправа «Просто бути»
Мета: розширити знання про людей з особливими потребами.
Хід проведення: життя дивна та непередбачувана річ… іноді буває так, що в ньому трапляються події, на які важко вплинути та зрозуміти до кінця. Кожного дня на землі чиєсь життя народжується, а чиєсь згасає. І так вже є, що кожного дня на цей світ народжуються діти, яких ми називаємо діти з особливими потребами, які є особливими в тому, що через свою ту чи іншу проблему у фізичному чи психічному розвитку потребують нашої особливої турботи.
Народження дитини з вадами – це подія, яка стається не з чиєїсь провини, а просто стається. І від ставлення до неї залежить, наскільки ця дитина має шанс на те, щоб отримати розуміння та підтримку світу й знайти в ньому своє місце, наскільки ця дитина має шанс на те, щоб просто бути!
- Які на вашу думку, проблеми виникають у дітей з особливими освітніми потребами… (на вулиці, у школі, у магазині)
Психолог читає уривок із книги «Понять другого человека» (мама з дитиною (аутизм) їде в тролейбусі ст..97-98).
7. Релаксація «Я – весняне сонце»
- Ви можете відчути себе вільніше, спертися на спинку стільця. А тепер глибоко вдихніть і видихніть. Повільно заплющте очі. Подумайте про те, що вже прийшла весна. Уявіть себе весняним сонечком, від якого йде безліч промінчиків любові, доброти, ласки, тепла, ніжності, вміння зрозуміти іншого…
Ваші промінчики падають на землю, і ви бачите як там виростають чудові квіти. Падають на дерево – і розпускаються бруньки, дерева зацвітають. Від ніжного дотику промінчиків співають птахи. І хоча наша планета дуже велика, ви спроможні зігріти її всю! Бо ви не самі! Вам допомагають ваші діти – сонячні зайчики. Від їхніх ніжних поцілунків радіє все навколо: люди тварини рослини… А які щасливі ви! Адже вони – найцінніше, що у вас є, а їхній сміх – найкраща музика для вас!
- Тож несіть свої «Я - сонце» у ваші домівки, сім’ї. даруйте ці промінчики вашим близьким і вашим дітям – сонячним зайчикам!Розплющте очі.
- Вправа «Гарячий стілець»
Мета: розкрити необхідність створення сприятливого мікроклімату в колективі учнів, де навчатиметься дитина з особливими потребами.
Опис завдання:
- Усі учасники сидять у колі
- Тренер просить добровольця зайняти місце на стільці в центрі кола.
- Тренер дає інструкцію : «Перед вами сидить дівчинка 6 років, розумово відстала. Напишіть на стікерах фразу, яка першою спала вам на думку після моїх слів. Прикріпіть свій стікер з коментарем дівчинці на спину»
- Рефлексія виконання вправи
Запитання до учасника, який сидів на стільці:
- Що ви відчували, коли до вас підходили і клеїли вам на спину стікери?
- Які емоції у вас при цьому виникали?
- Чого вам найбільше хотілося?
Інформація для тренера: наголосити, що це була тільки гра. Запропонувати учасникам кожному по колу назвати комплімент учаснику, який сидить у колі. Попросити «дівчинку Нелю» назвати своє справжнє ім’я, і три якості, які відрізняють її від запропонованої ролі. Наприклад: «Мене звуть Світлана,я дуже комунікабельна, розумна, і в мене дуже багато друзів»
 
Висновок: дитина з особливими потребами потребує не так жалості й співчуття, як прийняття її такою, яка вона є, прийняття і визнання її повноцінним членом колективу. Дорослий моделює поведінку дитини, ілюструючи своє ставлення, свою поведінку. Тому дуже важливо, щоб дорослий знав психологію дитини, її індивідуальні особливості й був носієм адекватного ставлення до дитини з особливими освітніми потребами.
- Міні-лекція «Особливості організації освітнього процесу»
Якщо у вас у класі є дитина з особливими освітніми потребами, вам потрібно пам’ятати про такі важливі аспекти організації успішної інклюзії:
- Додаткова допомога з боку асистента вчителя
- Розробка індивідуальної програми розвитку для дитини з порушеннями психофізичного розвитку
- Співпраця з додатковими фахівцями (логопед, практичний психолог, спеціальний педагог та ін.)
- Співпраця з батьками дитини з особливими освітніми потребами
- Особливості організації фізичного середовища, яке має відповідати принципам універсального дизайну
- Робота з асистентом вчителя передбачає від учителя певних додаткових зусиль – вміння використовувати практику спільного викладання, необхідності планувати час для спільного планування та обговорення освітнього процесу тощо. Проте, ретельно спланована робота з асистентом вчителя не лише забезпечить кращу якість викладання, а й сприятиме професійному розвитку педагогів.
- Індивідуальна програма розвитку для дитини з особливими освітніми потребами
* Загальна інформація про дитину
* Наявний рівень знань і вмінь
* Додаткові послуги педагогів та інших фахівців
* Адаптації та модифікації, які слід розробити для облаштування середовища, застосування належних методів викладання, навчальних матеріалів, обладнання, врахування сенсорних та інших потреб дитини.
3. Співпраця з додатковими фахівцями (логопед, психолог, дефектолог, спеціальний педагог, медична сестра, соціальний педагог, асистент вчителя)
4. Співпраця з батьками дитини
* Одстоювання прав дитини, зокрема права на освіту
* Участь батьків у роботі в команді з розроблення індивідуальної програми розвитку
* Отримання інформації щодо прогресу у навчанні та розвитку своєї дитини
* Надання інформації педагогам щодо прогресу у навчанні та розвитку своєї дитини
5. Особливості організації фізичного середовища, яке має відповідати принципам універсального дизайну.
Поняття «універсальний дизайн» закріплено в документах Ради Європи, Європейського Союзу, Організації Об’єднаних Націй, зокрема у статті 2 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю.
У контексті організації освітнього середовища основні принципи універсального дизайну мають таке трактування:
- Рівноправне використання
- Гнучкість користування
- Просте та зручне використання
- Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей
- Припустимість помилок
- Низький рівень фізичних зусиль
- Наявність необхідного розміру і простору
- Вправа «Сторони медалі»
Мета: проаналізувати слабкі та сильні сторони зазначених підходів.
Інклюзивне навчання – це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу. З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливим освітніми потребами.
Індивідуальне навчання - це повноцінний процес навчання, аналогічний навчанні в звичайній денній школі. Основна відмінність полягає в тому, що учень займається один на один з викладачем.
Хід роботи: 2 групи учасникам потрібно проаналізувати слабкі і сильні сторони індивідуального та інклюзивного навчання.
Обговорення.
- Вправа «Берег сподівань»
Мета: з’ясувати сильні та слабкі сторони тренінгу, врахувати побажання слухачів у наступній роботі.
Опис завдання: на стікері написати що найбільше сподобалось, запам’яталось або що б ви змінили.
Висновок: забезпечення соціальної справедливості залежить від кожного з нас. Цьому сприятиме формування громадської думки стосовно осіб з обмеженими можливостями. Ми всі можемо своїми словами і вчинками сприяти тому, щоб діти з особливими потребами почувалися повноцінними членами учнівського колективу.
| 
