ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ШКОЛЯРІВ

Заняття з вчителями

Мета: сприяти підвищенню рівня психічної культури педагогів та конструктивної взаємодії всіх учасників освітнього процесу; визначення шляхів і умов психічного здоров’я школярів; ознайомлення з аспектами здоров’я зберігаючої педагогіки та вправами саморегуляції.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Психолог. Останнім часом психолого-педагогічна література активно

підтримує тезу про необхідність повного емоційного комфорту всюди: від школи до сім’ї. Але це абсолютно невірно. Психологи приводять докази позитивної ролі важких ситуацій, перешкод у розвитку. Перешкоди викликають активність людини, породжують потреби шукати і знаходити способи оволодіння ними, виробляти стратегії подолання. Насправді, важкі ситуації впливають на дітей двояко. Викликаючи негативні емоції, вони можуть приводити до руйнування діяльності негативного впливу на особистий розвиток. У той же час вони сприяють розвитку волі, накопиченню досвіду подолання перешкод, мотивують до саморозвитку. Проте потрібно мати на увазі, що всяка важка ситуація, яка приносить страждання, тільки тоді має сенс, коли вона робить людину кращою, тобто має розвиваюче і навчальне значення. Напруження не має бути довготривалим і має чергуватися зі станами розслаблення. Видатний педагог В.О. Сухомлинський писав, що дитина повинна знати, що таке труднощі. У жодному випадку не можна, щоб учням все давалося легко.

         Отже, можна зробити висновок, що наявність у житті учня важких ситуацій, що викликають напруження, є  однією з найважливіших педагогічних умов становлення психічного здоров’я.

         Завдання дорослих – не допомога дітям у подоланні важких ситуацій, а допомога у пошуку їх сенсу і повчальної дії.

         Наступною важливою умовою становлення психічного здоров’я учнів є наявність у них, в цілому, позитивного фону настрою.

         Як відомо, гарний настрій підвищує ефективність вирішення людиною тих або інших проблем і складних ситуацій. Але настрій учня багато в чому визначається настроєм дорослих, які його оточують, тому особливого значення набуває особа дорослого: батька або педагога, які повинні мати такі якості, як життєлюбність, життєрадісність і відчуття гумору. Тільки тоді можна говорити про оптимальні умови становлення психічного здоров’я дітей.

2. Вправа «Ситуація».

Педагогам пропонується об’єднатися в три групи. Кожній групі надається

проблемна педагогічна ситуація. Кожна група обговорює свою ситуацію і пропонує вихід із неї.

         1 ситуація. До класу увійшов учитель після уроку фізкультури. Діти збуджені. Наступний урок математика. Що необхідно зробити, щоб сконцентрувати увагу на собі і включити дітей в урок?

         2 ситуація. Ви зайшли у клас, а Вася сидить під партою. Дзвоник на урок вже пролунав. Ваші дії.

         3 ситуація. На уроці в одного вчителя постійно гул в класі. Він знайшов прийом: підійшов до дошки і щось написав. Що?

         Висновок. Як відомо, дотепність, веселість педагога заряджає дітей оптимізмом, життєстійкістю, знімає перенапруження, викликає емоційну розрядку. Більше того, гумор має тісний зв’язок з саморегуляцією. Людина з відчуттям гумору реально оцінює ситуацію і не зважає на обставини, що склалися, не втрачає душевної рівноваги.

         Тому необхідними умовами психічного здоров’я школярів є домінування у педагогів оптимізму, ефективне використання ними прийомів комічного у педагогічному процесі.

3. «Мозковий штурм». Запропонувати педагогам висловитися з такого

питання: яким чином можна сприяти формуванню у дітей оптимізму?

         Висновок. Через постійну фіксацію на позитивних змінах, які відносяться, як  до навчання в школі, так і в позаурочній діяльності. Навмисне фокусування навіть на незначних ознаках прогресу будь-якої людини допомагає створенню позитивної атмосфери, сприяє розвитку віри в себе і своєї сили.

         Дитина росте і разом з нею ростуть її розчарування, образи, страхи і конфлікти. У віці від 1 до 3 років помітно нервовою є кожна четверта дитина, без особливих відмінностей за статтю. У дошкільному віці нервовим визначається кожен третій хлопчик і кожна четверта дівчинка. У молодшому шкільному віці найбільші показники нервовості: до 46% у хлопчиків і 37% у дівчаток. У цьому віці помітною є підвищена збудливість і агресивність, яка впливає на формування характеру. Що ж розуміють під поняттям нервовість? Це комплекс характеристик підвищеної помітної зовні збудливостіі дратівливості, рухового неспокою, нестійкого настрою тощо.

         Потребує кращого і нервовий стан самих учителів, що нерідко отримують велике навантаження і нервово-психічну напругу від невміння вчасно розслаблятися, поводитися гнучко, ситуативно і доброзичливо (більше 80% вчителів знаходяться в тривожному стані). Це може призвести до емоційного виснаження, тому необхідно вміти знімати це напруження.

4. Вправа «Правила здорового способу життя».

Є правила, які допомагають людині зміцнювати та зберегти своє здоров’я,

активізувати захисні сили, забезпечити високий рівень працездатності. Я язпропоную вам об’єднатися у дві групи і колективно згадати ці правила.

         Після роботи в групах кожна команда презентує свої правила. На дошці фіксуються ті правила, які не повторювались. У кінці психолог доповнює, якщо не всі правила озвучені.

Правила зорового способу життя

1. Свідомо організовувати умови праці, що дозволяють, по можливості, уникати психічних і фізичних перенапружень.
2. Режим роботи та відпочинку з обов’язковим використанням вихідних днів та відпустки за призначенням.
3. Раціональне, збалансоване харчування, достатній сон.
4. Достатня рухова активність, відмова від пасивних форм відпочинку.
5. Регулярне сексуальне життя.
6. Наявність улюбленої справи (хоббі), яка повинна кардинально відрізнятися від професії та в якій (бажано) повинні бути задіяні різні сторони індивідуальності.
7. Відмова від шкідливих звичок (зловживання алкоголем, іншими психоактивними речовинами, паління).
8. Дотримання правил особистої гігієни.
9. Бережне відношення до оточуючого середовища.
10. Створення гармонійних умов у сім’ї.
11. Нормальні міжособистісні відносини в трудовому колективі, з родичами, сусідами.
12. Активна участь в культурних  заходах, заняттях фізкультурою.
13. Уникнення надмірно напружених, що призводять до перевтоми, заходів і занять (дискотеки, огляд телепередач і фільмів, ігри, Інтернет).
14. Створення, по можливості, комфортних умов для праці та відпочинку.

5. Психолог.

А зараз я ознайомлю вас з вправами, які допомагають зняти фізичне

напруження та регулювати свій емоційний стан (психолог разом з педагогами відпрацьовує вправи).

1. Вправа «Дихання на 7-11»

Необхідно протягом 20 секунд дихати дуже повільно і глибоко. Якщо

спочатку відчуваєте труднощі, не напружуйтесь, а просто рахуйте до 7, коли вдихаєте і до 11, коли видихаєте. Вправа допомагає зняти фізичне напруження.

2. Напруження тіла

Маківка тягнеться до гори, а ноги вростають в землю. Розтягування хребців.

Якщо ви втомилися, а необхідно далі працювати ця вправа допомагає сконцентруватися.

         Сьогодні ми з вами говоримо про психічне здоров’я і слід відзначити, що сучасна наука знає більше про причини психічних порушень, ніж про причини психічного здоров’я, тому важливо особливим способом організовувати роботу направлену на профілактику порушень психічного здоров’я учнів і корекцію уже набутих.

         В основі здоров’я зберігаючої педагогіки лежить принцип співпраці, що припускає взаємну пошану і взаємну зацікавленість, пошук способів конструктивної взаємодії, за допомогою якої зберігається здоров’я не тільки учнів, але і всіх суб’єктів освітнього процесу. Ні діти, ні педагоги, ні батьки не повинні жертвувати своїм здоров’ям заради досягнення формальних показників успішності навчання. Для здійснення педагогом конструктивної взаємодії необхідно усвідомлення ним цінності і унікальності свого власного життя і життя іншої людини.

Е.В. Аргунова, СШ № 13,

м. Шостка, Сумська обл.

«Шкільному психологу: усе для роботи»  № 12 (12) грудень 2009 р. ст. 29-30

Література

1. Хухлаєва О.В. Каксохранить психическое здоровье учеников. – М.: Сентябрь, 2003. – 176 с.
2. Захаров А.И. Неврозы у детей. – СПб.: Дельта, 1996. – 480 с.
3. Панкратов В.Н. Саморегуляцияпсихическогоздоровья: практическоеруководство. – М.: Изд-воИнститутаПсихотерпаии, 2001. – 353 с.
4. Все болезни от нрвов.// Авт.-составительКалошин В.Ф. – К.: Гнозис, 2003, С.48.
5. Зелигман М. Как научиться оптимизму: советы на каждый день. – М.: Вече, 1997. – 432 с.