Мета: обґрунтувати важливість цілеполягання в життєвому самовизначенні, важливість розвитку лідерських якостей учителів, уміння конструктивно спілкуватися для створення єдиної команди.

Завдання:

• сприяти розумінню учасниками цінності життєвого досвіду, його значення для розвитку особистості;
• ознайомити вчителів із соціальними й особистісними навичками, що пов’язані з професійними вимогами;
• сприяти формуванню у вчителів умінь визначати власні життєві цілі;
• розглянути поняття "лідерство", познайомити учасників з різними стилями лідерства;
• продемонструвати необхідність використання алгоритму колективної взаємодії для результативності роботи в групі у виконанні складних практичних завдань.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Самореалізація «Ініціали» (5 хв)

Кожному учасникові пропонується назвати своє прізвище, ім'я, по батькові, а потім – свої  позитивні якості, що починаються з літер власних ініціалів. Наприклад, Баранова Наталія Петрівна – бадьора, ніжна, працьовита. Усі представляються по колу.

2. Визначення мети тренінгу (10 хв)

Тренер. Спочатку нам потрібно визначити мету нашого заняття. Для цього я розповім вам одну історію.

Ідуть учитель з учнем до дорозі. Раптом учень піднімає щось із землі і переносить на траву. Учитель запитує учня  "Що ти зробив?".  "О учитель, я побачив, що равлик повзе по дорозі, і злякався, що його хтось зможе роздавити. Я переніс його на траву".  "Що ти наробив! – вигукнув учитель, - равлик повз до своєї мети зі своєю швидкістю. Ти все змінив у його житті". Учень кинувся бігти. "Куди ти?" – зупинив його вчитель. Я хотів перенести його назад," – відповів учень. "Равлик вже одумався, він вже поставив нові цілі. Ти знову хочеш змінити все в його житті?". І далі вчи­тель запитав: "А сам-то ти пам'ятаєш, куди йдеш?".

Учасникам пропонується виконати невелику вправу: поставити ноги на ширину плечей; руки витягнути вперед паралельно підло­зі. Потім повернутися усім тулубом назад і зафіксувати поглядом на стіні те місце, до якого вдалося дотягтися. Повернутися  у вихідне положення. Закрити очі. Уявити собі, що наступного разу можна повернути свій тулуб значно далі. А потім, відкривши очі, спробувати знову повернутися. Порівнюючи те місце в просторі, у якому учасники тепер опинилися, з уявною відміткою на якомусь предметі, що зафіксувала їх колишній поворот, можна наочно переконатися в реальній силі впливу поставленої перед собою мети.

Ця проста фізична метафора нам наочну демонструє ефект постановки цілей.

3. Правила роботи групи (10 хв).

Тренер звертається до групи з питанням: "Для чого в нашому житті існують різні правила?". Правила потрібні для створення такої обстановки, щоб кожен учасник:

• міг відкрито висловлюватися і виражати свої почуття і погляди;
• не боявся стати об’єктом глузувань і критики;
• був упевнений у тім, що все особисте, що обговорюється на занятті, не вийде за межі групи;
• одержував інформацію сам і не заважав одержувати її іншим.

Учасники самостійно визначають правила. Потім об’єднуються в групи і виробляють загальні правила з огляду на думку кожного. Спікери кожної групи транслюють напрацювання своєї команди. Правила записуються, обговорюються і приймаються всією групою.

4. Визначення очікувань учасників від заняття (10 хв)

Тренер просить учасників на стікерах написати, чого саме чекають вони від заняття. Після цього кожен учасник зачитує свої очікування і приклеює листок на намальований на плакаті "Берег надій".

5. Вправа "Гори і долини" (15 хв)

Учасникам пропонується поставити на аркуші паперу крапку. Це символізує дату їх народження. Потім учителі малюють від неї пряму лінію і наприкінці ставлять дату поточного дня.

Далі тренер просить учасників пригадати найбільш значні події в їхньому житті – і гарні, і погані; відзначити неприємні моменти, події життя в нижній частині аркуша (під прямою лінією), а найкращі, найприємніші – у верхній частині (над прямою лінією). Відносно хорошої події необхідно провести лінію вгору так, щоб утворилася "гора". Відносно поганої – провести лінію вниз так, щоб утворилася "долина". Тренер пропонує учасникам відмітити, що це були за події, скільки років їм тоді було. Ким у дитинстві мріяли стати (професія).

(Події треба відзначати відверто: адже аркуші з інформацією залишаються в учасників, які транслюють відповіді за бажанням. Головне, щоб вони зрозуміли, що кожна подія чогось навчає, дарує досвід. Навіть погані події у вправі названі долинами, а не урочищами чи провалами, тому що ці події відбулися в долі (долині) учасників і дають можливість зупинитися, подумати, зрозуміти, чому відбувалась ця подія, зробити висновки і рухатися далі).

На наступному етапі тренер пропонує подивитись на графік, що утворився. Цей графік можна назвати "рельєфом життя". Він пропонує проаналізувати, чого на графіку більше: "гір" чи "долин". Далі тренер пропонує подивитися на "долини" і цікавиться:

• Що це за події, чому вони відбулися?
• Чи могло у вашому житті не бути цих подій?
• Чи могли ви щось змінити?

Необхідно звернути увагу учасників на те, що не всі неприємні події пов'язані з їхніми вчинками (наприклад, втрата близьких людей), але є події, у яких можна було б проявити себе по-іншому – вони розвивалися б інакше, якби вони зайняли іншу позицію.

Тренер пропонує проаналізувати "гори". Для цього він просить учасників дати відповіді на питання:

• Що це за події? Чому вони відбулися?
• Пригадайте, що ви відчували в ці моменти життя?
• Хотіли б ви, щоб якісь події вашого життя повторилися?
• Чи можна зробити так, щоб таких моментів було більше?
• Як це можна зробити?

Питання для обговорення

• Як можна назвати те, що ми виконували в цій вправі? (Аналіз подій, що відбувалися.)
• Що ми отримуємо, аналізуючи події, які відбулися? (Досвід.)
• Для чого осмислюються, аналізуються події, що відбулися? (Розвиток і самореалізація особистості багато в чому залежать від влади над часом, в умінні побачити і зрозуміти зв'язок минулого, майбутнього і сьогодення. Іншими словами, в умінні "користуватися життєвим досвідом". )

6.   Зняття емоційного напруження "Хазяїн, будинок, ураган" (5 хв)

Учасники об’єднуються в трійки так, щоб члени пари ставали обличчям одне до одного і, з'єднуючи руки над головою, утворювали "дах" будинку. Третій учасник стає всередині будинку під "дахом": він буде "хазяїном".

Учасники уважно слухають і виконують команди тренера:

• за командою "будинок" двійки, які утворюють "дах", мають знайти собі інших "хазяїв", які в цей час нерухомо залишаються на своїх місцях;
• за командою "хазяїн" на місці залишаються "будинки", а всі "хазяї" мають знайти собі нові "будинки";
• за командою "ураган" кожний член трійки повинен знайти собі нових партнерів.

Вправа повторюється кілька разів, команди лунають у випадковому порядку. Хто залишається без "даху" над головою, стає на місце ведучого.

7. Інформаційне повідомлення "Соціальні й особистісні навички і здібності, пов’язані з вимогами до професійних працівників" (5 хв)

Набуваючи життєвого досвіду, людина розвиває в собі соціальні й особистісні навички і здібності, які необхідні їй в професійній діяльності, без яких вона не може бути компетентною (на екрані демонструється таблиця)

8. Інформаційне повідомлення "Що перетворює групу людей на команду" (2 хв)

Групу людей перетворює на команду:

• загальна мета, досягнення якої є важливим для кожного члена команди;
• потреба людей одне в одному для досягнення цієї мети;
• наявність лідера і довіра до нього з боку команди.

9. Вправа "Який ви актор" (15 хв)

Життя театр, а люди в нім актори…

Учасники виконують завдання тренера:

1. Позначте у відсотках, якими є ваші власні досягнення в житті.

2. Наскільки ви себе презентуєте в цьому житті?
3. Який відсоток вашої участі в подіях що відбуваються навколо вас?

4.Оцініть, який ви лідер?

5. Які ви є в ролі командних гравців?

Виведіть середній бал у відсотках. А тепер дайте відповідь ще на декілька питань:

• Як ви розумієте слово "гравець"?
• Чи. пов'язане це поняття з активністю людини і як?

Інтерпретація результатів тесту

90 % і вище – ви граєте, щоб виграти (активна життєва позиція, участь і перемога в різних конкурсах, проектах, експериментах, активна самоосвіта, творчий підхід до будь-якої діяльності, розвинута потреба активно діяти і домагатися успіху).

75-89 % – ви граєте, щоб не програти (чітко виконуєте інструкції, розпорядження, ретельно працюєте, одержуєте гарні результати, цікавитеся інноваціями, іноді – якщо треба – берете участь в експериментальних програмах, розвиваєте критичне і творче мислення).

50-74 % – ви просто граєте (рівень домагань у нормі або трохи занижений, керуєтеся принципом "не висовуйся" або "ми працюємо на стільки, на скільки нам платять", активність викликається сильним стимулом до чого-небудь, рідко виникає потреба в кардинальних змінах життєвих ситуацій).

0-49 % – ви навіть і не починали грати (пасивна позиція, ви пливете просто за течією, любите перекладати проблеми на інших людей, життя здається монотонним і нецікавим, постійно прагнете до спокою, мотивація до саморозвитку відсутня).

Питання для обговорення

• Для чого ви виконували цю вправу?
• Що нового довідалися про себе?
• Чи виникло бажання скоригувати свою життєву позицію?

Тренер. Завжди знаходяться люди, цілі яких можна швидко досягти – через день, тиждень, місяць (короткотривалі цілі), а є люди, досягнення цілей яких вимагає певного проміжку часу – півроку, кілька років (довгострокові цілі).

10. Вправа "Криничка" (10 хв)

Цілі визначають стратегію і тактику поведінки людини. Тренер дає завдання трьом учасникам: один будує криничку із сірників, а двоє інших намагаються йому перешкодити, але вони не можуть торкатися учасника або хитати стіл, тобто заважають словесно. Час виконання – 1-2 хвилини.

Потрібно надати змогу всім бажаючим побути в ролі будівельника, або в ролі того, хто заважає будівництву.

Коментар тренера: той, хто будував криничку – будував своє життя, у нього була своя мета, а ті хто заважав – були життєвими перешкодами.

Питання для обговорення

• Від чого залежить досягнення мети?
• Чи впливають цінності, важливі для людини, на досягнення мети? Як?

Тренер. Якщо "будівельник" націлився будувати криничку, своє життя, то ніщо йому не може перешкодити, так і в житті: людина, що має мету і працює над її досягненням, досягає успіху.

11. Байка про перепелиць (10 хв)

Жила собі зграйка перепелиць. Вони зранку до вечора копирсались у пилюці на шляху, бігали серед трави у пошуках їжі. Одного разу в їх місцину прийшов птахолов і, кидаючи сітку, раз за разом ловив перепелиць, щоб продавати їх на базарі. Птахів ставало дедалі менше. Перепелина зграя не на жарт схвилювалася.

Одного сонячного ранку знайшовся ватажок, який скликав усіх, щоб обговорити справу. Після довгих суперечок у маленьких пташиних головах народилася ідея: наступного разу, коли птахолов кине свою сітку, взятися всім разом дзьобиками за неї, спробувати полетіти і опустити сітку на терновий кущ. Збуджені перепелиці цього вечора лягали спати з маленьким промінчиком надії.

Наступного ранку, коли мисливець прийшов по чергову здобич, подиву його не було меж: сітка "полетіла" до тернового куща і опустилася на гілля. Як не намагався мисливець її зняти, вона ще більше заплутувалася і цілком подерлася. День за днем повторювалося те саме. Остаточно йому це набридло, тож птахолов покинув це невдячне тепер заняття. Перепели були на сьомому небі і з радістю ширяли довкола, святкуючи перемогу.

Але так тривало недовго. Настала посуха. Води і їжі стало обмаль. Птахи билися за кожну краплю і за кожну крихту. Бійки і галас долинали тепер з їх околиці. Одного разу хтось сказав: "Пам'ятаєте той випадок з птахоловом? Тоді лише ми махали крильцями, рятуючи зграю. А ті! Ті! Вони нічого не зробили!". "Як? – вигукнули інші. – це ви лише спостерігали, навіть разу не змахнувши крилами!..". І розпочалася нова, найбільш запальна і жорстока бійка від часу посухи. Курява стовпом стояла! Раптом всі відчули, що їх притискає до землі якийсь тягар. Це була сітка птахолова. Він згорнув їх усіх разом і щасливий пішов на базар.

Питання для обговорення

• Чого вчить ця байка?

12.Перерва (10 хв)

13. Інформаційне повідомлення "Лідерство. Стилі лідерства" (10 хв)

Керування групою, її самоврядування, вплив на психологію і поводження окремих членів групи звичайно здійснюється і через офіційно призначених осіб – керівників, і через неофіційних осіб, що користуються авторитетом серед членів цієї групи, які мають у ній високий статус і називаються лідерами. Авторитет лідера в групі звичайно не менш сильний, ніж авторитет керівника. Лідер спроможний підняти, надихнути членів групи на будь-яку справу.

Необхідність лідерства диктується тим, що в кожній групі існують і повинні кимось регулюватися дві взаємодоповнюючі системи відносин: ділові й особисті. Якщо кожна з них не відрегульована, якщо відносини, які складаються в одній системі, суперечать відносинам, що культивуються в іншій, то така група не зможе успішно працювати, ніколи не стане високоефективною. Ця обставина і вимагає наявності в групі лідера поряд з офіційним керівником.

Найчастіше лідером стає той, у кого є які-небудь особливості, які цінуються членами групи саме в цей момент часу. Якщо індивідуальні особливості цієї людини, проявлені нею в спільній діяльності та спілкуванні з іншими членами групи, відповідають вимогам сформованої ситуації, то в цій ситуації вона стає лідером. За умов зміни групової задачі і вимог ситуації лідером може стати хтось інший. У принципі для кожної людини в групі можна визначити такі умови, за яких вона стане лідером, але для цього все-таки потрібно мати якісь спеціальні лідерські якості.

Крім поняття лідерства в психології використовується інше уточнююче уявлення про нього, зокрема поняття "стиль лідерства". Традиційно прийнято розрізняти три основних стилі лідерства: авторитарний, демократичний, ліберальний.

Авторитарний стиль характеризується вираженою владністю лідера, директивністю його дій, єдиноначальністю в прийнятті рішень, систематичним контролем за діями підлеглих. Авторитарний лідер зазвичай не дозволяє залежним від нього людям втручатися в керівництво, брати під сумнів, заперечувати прийняті їм рішення. Він чітко розподіляє свої власні права й обов’язки підлеглих, обмежуючи дії останніх лише виконавськими функціями. Для нього ідеальний підлеглий – дисциплінований виконавець

Демократичний стиль лідерства відрізняється від авторитарного тим, що лідер постійно звертається до думки залежних від нього людей, радиться з ними, залучає їх до вироблення і прийняття рішень, до співробітництва в керуванні групою. Він не проводить чіткої лінії між власними правами й обов’язками підлеглих. Частину своїх повноважень він добровільно передає членам групи: вони у свою чергу так само сумлінно приймають на себе частину його обов’язків, якщо в цьому є необхідність. Демократичний лідер особливо цінує таких людей, хто самостійний і ініціативний, творчо підходить до роботи. Він приділяє велику увагу не тільки діловим, але й особистим взаєминам у групі.

Ліберальний стиль лідерства – це така форма поводження лідера, за якою він фактично іде від своїх обов’язків з керівництва групою і поводиться так, начебто він не лідер, а рядовий член групи. Усі питання внутрішньогрупового життя в цьому випадку вирішуються колективною думкою, що в групі приймається як закон. Фактично в цьому випадку він є лідером лише номінально.

Який же зі стилів найкращий? Спочатку вважалося, що це демократичний стиль. Дійсно, у ньому багато привабливих рис: у роботі створюється найсприятливіша атмосфера для творчої роботи і для задоволення інших важливих соціальних потреб людей. Цей стиль лідерства сприяє постановці та розв’язанню групою найбільш складних задач. Він і людьми психологічно сприймається як найбільш сприятливий.

Проте нерідко доцільним виявляється авторитарний і навіть ліберальний стиль лідерства. Наприклад, коли в умовах дефіциту часу необхідно домогтися високої організованості, дисципліни, узгодженості дій або коли необхідно приймати рішення, що торкається інтересів усіх членів групи. Тому на практиці самим зручним є не який-небудь один із трьох перерахованих стилів лідерства, а гнучкий, або комбінований, стиль лідерства, за якого лідер, уміючи поводитися по-різному, гнучко змінює стиль свого поводження залежно від обставин.

14. Вправа "Мальованки" (10 хв)

Тренер пропонує учасникам утворити пари і розрахуватися на "перший-другий". Перші номери виходять з кімнати. Другі номери залишаються, одержуючи аркуші паперу формату А4 і слухають інструкцію: "Протягом двох хвилин ви повинні намалювати будинок. Ви будете тримати в руці олівець. Ваш партнер через хвилину повернеться в аудиторію і допоможе Вам, поклавши свою руку на Вашу, у якій Ви тримаєте олівець. Розмовляти не дозволяється. За моєю командою ви починаєте втілювати задумане в життя".

Далі тренер виходить з аудиторії і проводить нараду для других номерів: "Протягом двох хвилин ви повинні намалювати дерево. Ваш партнер буде тримати в руці олівець. Ви, коли зайдете в аудиторію, покладете свою руку на руку з олівцем партнера. Розмовляти не дозволяється. За моєю командою ви починаєте втілювати задумане в життя". Після цього тренер просить утворити пари "перший-другий".

Після закінчення часу пари демонструють свої малюнки.

Питання для обговорення

• Чи комфортно вам було малювати в парі?
• Що почували перші номери? А що – другі?
• Ті, хто відчував на собі тиск, а можливо, і агресію, як ви почували себе під час гри і після неї?
• Для чого ми проводили цю вправу?

15. Психогеометричний тест (10 хв)

Точність діагностики за допомогою цього методу досягає 85%! Психогеометрія – унікальна практична система аналізу особистості, що дозволяє:

1. Миттєво визначити форму або тип особистості цікавої для вас людини і, природно, вашу власну форму.
2. дати докладну характеристику особистісних якостей і особливостей поводження будь-якої людини на повсякденній, зрозумілій кожному мові.
3. Скласти сценарій поводження для кожної форми особистості в типових ситуаціях.

Інструкція

Подивіться на п’ять фігур (квадрат, трикутник, прямокутник, коло, зигзаг), зображених на екрані.

Виберіть з них ту, стосовно якої ви можете сказати: це – "Я". постарайтеся відчути свою форму. Якщо ви відчуєте сильне утруднення, виберіть з фігур ту, котра першою привабила вас. Запишіть її назву під № 1. тепер проранжуйте чотири фігури, що залишилися, в порядку вашої переваги і запишіть їхні назви під відповідними номерами.

Отже, найважливіший етап роботи закінчено. Яку фігуру ви помістили б на перше місце, це ваша основна фігура, або суб’єктивна форма. Вона дає можливість визначити ваші головні, домінуючі риси характеру й особливості поводження. Інші чотири фігури – це своєрідні модулятори, що можуть забарвлювати ведучу мелодію вашого поводження. Остання фігура вказує на форму людини, взаємодія з якою буде представляти для вас найбільші труднощі. Однак може виявитися, що жодна фігура вам цілком не підходить. Тоді вас можна описати комбінацією з двох або навіть трьох форм.

Інтерпретація результатів тесту

Квадрат. Працьовитість, ретельність, потреба доводити розпочату справу до кінця, завзятість, що дозволяє досягти завершення роботи, - от чим знамениті відверті Квадрати. Витривалість, терпіння і методичність звичайно роблять Квадрата висококласним фахівцем у своїй області. Квадрат любить раз і назавжди заведений порядок: усе повинно знаходитися на своєму місці і відбуватися у свій час. Ідеал Квадрата – розплановане, передбачуване життя, йому не по душі "сюрпризи" і зміни звичного перебігу подій.

Прямокутник. Тимчасова форма особистості, яку можуть носити інші стійкі фігури у певні періоди життя. Це – люди, невдоволені тим способом життя, який вони ведуть зараз, і тому зайняті пошуком кращого положення. Тому ведучі якості Прямокутника – допитливість, жвавий інтерес до всього, що відбувається, і сміливість. Вони відкриті для нових ідей, цінностей, способів мислення і життя, легко засвоюють усе нове.

Трикутник. Ця фігура символізує лідерство. Найбільш характерна риса відвертого Трикутника – здатність концентруватися на головній меті. Трикутники – енергійні, нестримні, сильні особистості, які ставлять ясні цілі і, як правило, досягають їх. Вони честолюбні і прагматичні, уміють представити керівництву значимість власної роботи і роботи своїх підлеглих. Сильна потреба бути правим і керувати положенням справ робить Трикутник особистістю, яка постійно конкурує з іншими.

Коло. Найбільш доброзичлива з п’яти фігур. Ця особистість має високу чутливість, розвинену емпатію – здатність співчувати, емоційно відкликатися на переживання іншої людини. Коло відчуває чужу радість і відчуває чужий біль як свій власний. Людина-Коло щаслива, коли усі ладять одне з одним. Тому, коли в Кола виникає з кимсь конфлікт, найбільш імовірно, що саме Коло зробить поступку першим. Воно прагне знайти спільне навіть у протилежних точках зору.

Зигзаг. Фігура, що символізує творчість. Комбінування абсолютно різних, несхожих ідей і створення на цій основі чогось нового, оригінального – од що подобається Зигзагам. Вони ніколи не задовольняються способами, за допомогою яких речі робляться в даний момент або робилися в минулому. Зигзаг – найбільш захоплений, збудливий з усіх п’яти фігур. Коли в нього з'являється нова і цікава думка, він готовий повідати про неї усьому світові! Зигзаги – невтомні пропагандисти своїх ідей і здатні потягнути за собою багатьох.

16. Вправа "Займи свою позицію" (15хв)

Інструкція. Зараз вам будуть зачитуватися висловлювання, а ви, якщо згодні з ними, займайте сектор кола з табличкою "Згоден", а якщо не згодні, то йдіть до таблички "Не згоден". Потім, порадившись зі своїми однодумцями, аргументуйте свою позицію. Якщо аргументи протилежної сторони виявляться для деяких учасників переконливими, вони можуть перейти в інший сектор, прийняти іншу точку зору.

Висловлювання

1. Керівництво людьми – це більшою мірою мистецтво, ніж наука.
2. Обстоюючи свою правоту, лідер готовий піти на конфлікт.
3. Веселі й товариські люди – найщасливіші.
4. Тільки непередбачувані обставини можуть перешкодити лідерові досягти положення, яке б відповідало його можливостям.
5. Керівнику звичайно неприємно знаходитися в колективі, де жартують одне над одним.
6. Занадто самовпевнені люди мене дратують значно більше, ніж занадто потайливі.
7. Якщо з людини багато недоброзичливців (тобто значно більше, ніж в інших людей її положення), то це – погана людина.
8. Керівник повинен бути хитрим.
9. Гарний керівник завжди дотримується демократичних методів керування.
10. До загальної рівності прагнуть невдахи.
11. Неприємності роблять життя більш повним.

17.  Підбиття підсумків. Вправа "Аркуш, який гуляє по колу" (10 хв)

Учасники об’єднуються в чотири групи (витягують різнокольорові смужки). Кожна група отримує аркуш паперу. Тренер пропонує групам записати на аркуші відповідь на запитання: "Який досвід ви отримали на сьогоднішньому занятті?" (одна відповідь) і передати його іншій групі по колу. Групи, які отримують аркуш з відповіддю іншої групи, дописують свою відповідь, не повторюючи відповідь попередньої групи, і т.д. (Аркуші повинні пройти декілька кіл. Ця техніка призначена для збору максимальної кількості інформації. Необхідно звернути увагу на те, щоб учасники заняття не дублювали вже записані на аркуші отримані знання, уміння, навички.)

Тренер збирає аркуші і зачитує написане вчителями.

Питання для обговорення

• Чи замислювалися ви над тим, який досвід отримали на занятті?
• Для чого виконувалася вправа?
• Чи важливо аналізувати інформацію, яку отримуєш під час навчання? Чому?

18.  Вправа «Берег здійснених надій» (15 хв)

Учасникам; пропонується підійти до намальованого "Берега надій", сказали, чи збулися їхні очікування, якщо "так", то переклеїти свій стікер на "Берег здійснених надій".