Тренінг «Особливості організації та здійснення
профілактичної роботи в закладах освіти в конфліктний
та постконфліктний період»
Мета: Сформувати в учасників чітке уявлення про особливості організації та здійснення профілактичної роботи в закладах освіти в конфліктний та постконфліктний період з урахуванням уже наявного у них життєвого досвіду.
Очікувані навчальні результати:
Знання:
• основних складових моделі безпечної поведінки;
• категорій потреб дитини, які є важливими чинниками формування поведінкових моделей у підлітковому віці;
• причин формування негативних моделей поведінки підлітків;
• умов та шляхів попередження і профілактики підліткової злочинності в освітньому та молодіжному середовищі;
• системи профілактичної роботи в закладах освіти різного типу.
Уміння:
• аналізувати та виявляти причини формування негативних поведінкових моделей учнів/вихованців;
• визначати потреби підлітків, які потребують подальшого розвитку;
• аналізувати умови та визначати шляхи попередження і профілактики підліткової злочинності в освітньому та
молодіжному середовищі;
• створювати ефективну систему профілактичної роботи в закладах освіти різного типу.
Установки до:
• компетентності,
• професіоналізму,
• відповідальності,
• інноваційності,
• гнучкості,
• рефлексії.
Набуття досвіду створення ефективної системи профілактичної роботи з учнями/вихованцями, спрямованої на формування
безпечної поведінки.
ХІД ЗАНЯТТЯ
Форма проведення: тренінг
Час проведення: 4 години
1. Вступна рефлексія «Я пишаюсь у своїй роботі тим, що…» (10 хв.)
2. Вправа «Модель безпечної поведінки» (20 хв.)
Важливою умовою попередження негативних явищ в освітньому середовищі є формування моделей безпечної та відповідальної поведінки учнів. Що ж є складовими такої поведінки? Які фактори мають вплив на формування безпечної поведінки?
Тренер об’єднує учасників у п’ять малих групи та пропонує кожній групі протягом 10 хв. розробити «Модель безпечної поведінки», виходячи з власного бачення та життєвого досвіду учасників. По закінченні роботи кожна мала група презентує свою «модель».
3. Інтерактивна міні-лекція «Основні категорії потреб дитини та їх вплив на формування поведінкових моделей» (40 хв.)
Організовуючи превентивну та профілактичну роботу в закладах освіти в конфліктний та постконфліктний період, слід враховувати, що діти/вихованці, залежно від віку, вже мають певний життєвий досвід, на формування якого впливає рівень задоволення основних потреб дитини на кожному з вікових етапів. У свою чергу, задоволеність чи незадоволеність основних потреб дитини має безпосередній вплив на формування її поведінкових моделей.
Етап 1 (10 хв.). Тренер просить учасників за допомогою «мозкового штурму» визначити найважливіші, на їх думку, потреби дитини, що сприяють формуванню позитивної моделі поведінки.
По завершенні обговорення тренер підбиває підсумки та об’єднує названі потреби дітей у 5 основних категорій:
І. Опікунські потреби (наприклад: безпека, харчування, зовнішній вигляд, одяг, особиста територія, власність).
ІІ. Потреби розвитку (наприклад: стан здоров’я, фізичний та статевий розвиток, навчання, освіта, вподобання, зацікавлення,
хобі, духовні потреби (релігія, традиції, знання про суспільство та Всесвіт, культура, правила етики та естетики, вміння організації відпочинку), емоційні потреби, почуття власної вартості (приналежність, неповторність, влада, взірці), життєві вміння, задоволення та розваги)
ІІІ. Потреби посилення зв’язків з біологічною родиною
IV. Потреби посилення тривалих, позитивних зв’язків:
а) з ровесниками;
б) з дорослими.
V. Суспільні (колективні) потреби (вміння працювати в команді).
Етап 2 (15 хв.). Тренер об’єднує учасників у 5 малих груп (за категоріями потреб). Кожна група отримує «модель безпечної по
ведінки», створену іншою міні-групою. Тренер пропонує учасникам:
1) проаналізувати та прописати на аркуші А-4 усі можливі ситуації в житті дитини, через які її потреби з відповідних
категорій можуть залишитися повністю або частково не задоволені;
2) продемонструвати на отриманій «моделі безпечної поведінки» наслідки незадоволення відповідної категорії потреб дитини на формування моделі поведінки підлітків та відтворити моделі поведінки, які можуть сформуватися внаслідок визначених ситуацій.
Етап 3 (15 хв.). Обговорення у великій групі ситуацій в житті дитини, через які її потреби з відповідних категорій можуть залишитися повністю або частково не задоволені.
Тренер повертає «зруйновані» моделі в ті групи, які створювали початковий варіант «моделі безпечної поведінки» та пропонує
учасникам дати відповіді на такі питання:
1. Що ви відчували, коли:
• створювали «моделі безпечної поведінки»?
• руйнували моделі інших?
• отримали свою зруйновану модель?
2. Чи хотіли б ви відновити свої моделі? Чи легко це буде зробити?
3. Що легше – запобігти руйнуванню чи відновлювати?
Тренер підбиває підсумок та наголошує на тому, що моделі поведінки людини формуються під впливом багатьох чинників. Проте кожна з названих ситуацій у житті дитини дорівнює втраті.
4. Вправа «Стежка втрат» (20 хв.)
Що ж відбувається з дитиною, яка щось втрачає у своєму житті? Що вона відчуває?
Тренер пропонує учасникам пригадати ситуації втрати в своєму житті і вибудувати “Стежку втрат”. На кожному з етапів «стежки втрат» необхідно аналізувати почуття та дії людини:
ВТРАТИ (здоров’я, близькі люди, гідність, самооцінка, матеріальні втрати)
1. ШОК
2. ВІДМОВА ПОВІРИТИ (ЗАПЕРЕЧЕННЯ)
3. ПЕРЕГОВОРИ
4. ЗЛІСТЬ (АСОЦІАЛЬНІ ДІЇ (злість на інших); ДЕПРЕСІЯ (злість на себе))
5. РОЗУМІННЯ
6. ПРИЙНЯТТЯ
7. ЗДАТНІСТЬ ПОДОЛАТИ ВТРАТУ
Тренер просить групу дати відповідь на такі запитання:
• Як довго може тривати кожен з етапів переживання втрати?
• Які фактори можуть впливати на особливості переживання втрат тією чи іншою людиною (природа втрати, вік людини, її життєвий досвід, ступінь прив’язаності до особи чи до речей, кількість попередніх втрат, присутність тих, хто зможе допомогти)?
• Чи важливо соціальному педагогу (чи будь-якому з педагогічних працівників) знати етапи, які проходить дитина у
своєму переживанні втрат, та можливі моделі поведінки на цих етапах? Чому?
До уваги тренера! Важливо, щоб учасники групи усвідомили, що небажана поведінка дитини чи дорослого є одним із засобів забезпечення його потреб. Способи поведінки, які мають конкретну ціль і отримують з боку дорослих, зокрема вчителів,
постійну стабільну реакцію, поступово стають систематичним засобом захисту та алгоритмом досягнення бажаної мети. Тобто
формуються у відповідний тип поведінки.
Ще одним важливим аспектом є усвідомлення учасниками, що в роботі з дітьми, які пережили кризову ситуацію необхідно
прагнути до аналізу всіх поведінкових реакцій дитини, встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Це допоможе не тільки
уникнути нових травмуючи ситуацій для дитини або конфліктів у стосунках між педагогами, вихователями та дитиною (адже демонстративний конфліктний тип поведінки є однією із моделей захисту дитини в ситуації втрати), а й своєчасно виявити та створити умови для усунення негативних факторів формування подібної поведінки та виходу дитини на етап подолання втрати.
5. Рухавка (для зняття емоційної напруги) (5 хв.)
Перерва 20 хв.
Правила безпеки та можливості отримання допомоги у період конфлікту в Україні : метод. рек. – К. : Агентство “Україна”. – 2014. – 48 с.
| 
