Тренінг «Особливості організації та здійснення

профілактичної роботи в закладах освіти в конфліктний

та постконфліктний період»

2 частина

6. Вправа «Умови та шляхи профілактики негативних моделей поведінки дітей» (40 хв.) (адаптовано Т.Войцях)

Надто часто ми реагуємо на саму поведінку дитини, не враховуючи той факт, що кожна поведінка має свою причину та мету. Чим важча для прийняття поведінка дитини, тим більша ймовірність того, що ми не побачимо справжньої причини та мети, які можуть бути добре прихованими. Коли ж усю свою енергію ми використовуємо на спроби контролювати поведінку дитини або змінювати її, то в цей час учень знайде інший спосіб, щоб продемонструвати свої приховані потреби.

Етап 1 (5 хв.). Тренер демонструє учасникам таблицю та пропонує «мозковим штурмом» створити «портрет важковиховуваної дитини». Для цього тренер просить учасників уявити реального підлітка-правопорушника, з яким їм доводилося працювати або вони працюють зараз, та назвати його негативні риси характеру чи поведінкові прояви. Усі відповіді тренер записує в першу колонку таблиці під назвою «Негативні моделі поведінки дитини»: 

Етап 2. (10 хв.). Тренер пропонує учасникам ще раз переглянути визначені ними характеристики та дати відповідь на запитання: «В яких життєвих ситуаціях ми, дорослі люди, застосовуємо ці негативні моделі поведінки?». Усі відповіді тренер записує в другу колонку таблиці під назвою «Причини їх проявів у дорослих»:

Етап 3 (10 хв.). Тренер пропонує учасникам об’єднатися в пари та протягом 5 хвилин визначити потреби підлітка-правопорушника, які можуть приховуватися за негативними моделями поведінки (кожна пара працює над 1–2 моделями) та потребують свого задоволення. Напрацювання учасників тренер записує у третю колону таблиці під назвою «Нереалізовані потреби»:

Етап 4 (15 хв.). Тренер пропонує учасникам «мозковим штурмом» визначити конкретні дії дорослих, що сприятимуть реалізації визначених потреб підлітків у межах компетенції навчального закладу та досягненню позитивних змін у їх поведінці. Усі відповіді тренер записує у четверту колонку таблиці під назвою «Умови та шляхи зміни ситуації на позитив»:

До уваги тренера! Важливо, щоб у процесі роботи група прийшла до висновку, що першим кроком до досягнення позитивних результатів у формуванні безпечної поведінки учнів/вихованців закладів освіти різного типу та профілактики негативних явищ в освітньому середовищі є перш за все розуміння тих причин, які впливають на формування девіантної, зокрема делінквентної, поведінки підлітків.

Висновок тренера. Таким чином, можемо зробити висновок, що негативні оцінки, які дорослі застосовують для характерис 

тики поведінки або рис характеру дітей, не мають сенсу, оскільки поведінкові моделі дорослих у подібних ситуація відповідають таким самим механізмам формування та прояву, як і в дітей. Тому ми не можемо сказати дітям, що вони «погані учні», а ми – «хороші вихователі (вчителі)». Доцільніше в роботі з дітьми, особливо з формування життєвої компетентності, застосовувати концепцію сильних сторін і потреб.

7. Вправа «Концепція сильних сторін та потреб дитини» (20 хв.)

Етап 1 (5 хв.). Інформаційне повідомлення тренера. Сутність Концепції сильних сторін та потреб дитини полягає в тому, що,

спираючись на «сильні сторони» дитини, так само як і членів родини, ми зможемо сконцентрувати нашу увагу на тому, що саме може потенційно допомагати нам у формуванні життєвої компетентності дітей та підготовці їх до самостійного життя. Тому від самого початку роботи з дитиною необхідно виявити якомога більшу кількість її можливостей та здібностей, починаючи від, на перший погляд, незначних, таких як, наприклад, вміння вести приємну розмову, дотримуватися порядку, аж до більш складних, як, наприклад, передбачення наслідків своїх дій. Навчіть вихователів розпізнавати та виявляти позитивні здібності та вміння дитини, або так звані сильні сторони. Разом з тим, необхідно самому усвідомити і сформувати у вихователів стійке розуміння доцільності заміни «негативних характеристик» на розуміння потреб дитини, які

необхідно розвивати та вдосконалювати. Адже кожна негативна оцінка, кожний «комунікативний бар’єр» за умови сильної емоційності дитини, викликаної нещодавно пережитою травмою і втратою родинного середовища, віддаляють нас від дитини. Негативно спрямована комунікація між вихователем/вчителем/спеціалістом психологічної служби та дитиною сповільнює досягнення позитивних результатів у роботі або взагалі робить неможливим досягнення визначеної мети та виконання виховних завдань. Якщо ж ми навчимося застосовувати позитивний підхід у роботі з дитиною (а при можливості та за потребою – і з родиною), то шанси на встановлення емоційного контакту будуть досить високими.

Етап 2 (15 хв.). Тренер пропонує учасникам опрацювати методику «Концепція сильних сторін і потреб дитини».

Інструкція: перша колонка таблиці містить перекреслену негативну інформацію, якою педагогічний працівник ніколи не повинен користуватися в роботі з дитиною. У вправі вона виступає прикладом відмінностей між так званою «корекцією дефіцитів» та зміцнювальним підходом до потреб дитини. Тренер наводить приклади опису сильних сторін та потреб 12-річної вихованки інтернату.

Учасники в парах опрацьовують методику на прикладі таблиці з характеристиками збірного «портрета» важковиховуваної дитини та «мозковим штурмом» заповнюють другий стовпчик «Сильні сторони» (кожна пара працює з двома характеристиками). Потім аналізують шляхи задоволення потреб дитини щодо зміни негативних поведінкових моделей та рис характеру на позитивні.

Підсумок тренера. Отже, використання основних принципів Концепції сильних сторін і потреб дитини сприяє не тільки встановленню позитивного емоційного зв’язку з дитиною, але й підвищує ефективність роботи педагогічних працівників. Крім того, важливим для дитини є й те, що такий підхід сприяє розвитку її позитивної самооцінки і почуття своєї вартості. Адже, замість з’ясування причин «Навіщо ти це зробив?», ми аналізуємо почуття дитини, які спричинили ту чи іншу поведінку, та шукаємо разом з дитиною конструктивні шляхи забезпечення її потреб та вирішення ситуації.

7. Вправа «Система профілактичної роботи в закладах освіти різного типу» (15–20 хв.)

Перегляд та обговорення презентації «Система профілактичної роботи спеціалістів психологічної служби в закладах освіти», опрацювання універсального алгоритму соціально-педагогічної роботи спеціалістів психологічної служби з учасниками навчально-виховного процесу з позиції профілактики підліткової злочинності та формування безпечної поведінки учнів/вихованців.

Альтернативні вправи:

Вправа «Що я можу зробити?» (20 хв.)

Етап 1 (7 хв.). Тренер повертає увагу учасників до результатів обговорення вправи «Минуле – Теперішнє – Майбутнє» та пропонує кожному з учасників протягом 5 хв. дати відповідь на питання «Що я ХОЧУ зробити, щоб сприяти створенню в навчальному закладі умов для попередження негативних явищ?» та записати на папері усі можливі варіанти відповіді на це питання.

Тренер просить 2–3 осіб (за бажанням) представити свої відповіді групі.

Етап 2 (5 хв.). Тренер пропонує учасникам протягом наступних 3 хвилин відмітити в списку дій тільки ті, які є відповіддю на

питання «Що я ОСОБИСТО МОЖУ (беручи до уваги власний досвід, професійну компетентність та наявні власні ресурси) зробити для того, щоб сприяти створенню в навчальному закладі умов для попередження негативних явищ?».

Тренер просить 2–3 осіб (за бажанням) представити свої відповіді групі.

Етап 3 (5 хв.). Тренер пропонує учасникам «мозковим штурмом» визначити коло осіб, які можуть забезпечити реалізацію тих дій і заходів, які залишилися в списку за межами компетенції їх як спеціалістів психологічної служби закладів освіти. Таким чином, учасники визначають коло суб’єктів соціально-педагогічного супроводу учнів/вихованців закладів освіти різного типу (як у навчальному закладі, так і за його межами).

До уваги тренера! Важливо, щоб учасники групи самостійно прийшли до висновку про важливість налагодження співпраці

всіх суб’єктів соціально-педагогічного супроводу учнів/вихованців закладів освіти різного типу для досягнення позитивних

результатів щодо попередження негативних явищ в освітньому середовищі.

Вправа «Мережа суб’єктів соціально-педагогічної роботи з сім’єю» (за методикою «Павутинка») (30 хв.)

Кожен учасник, тримаючи в руках клубок ниток, називає по одному державному закладу чи установі або недержавній організації, які можуть входити в коло суб’єктів соціально-педагогічної роботи, а також їх функціональне призначення та повноваження у сфері соціального та правового захисту дитини. Учасник має право кинути клубок наступному учаснику тільки якщо дав вірне визначення призначення названого ним суб’єкта. У разі помилки тренер просить інших учасників дати правильну характеристику.

В кінці вправи тренер просить учасників висловити свої думки та асоціації щодо «павутинки», яка утворилася. Потім пропонує декільком учасникам трохи послабити або навіть відпустити їхні краї нитки в «павутинці» та знову просить висловитися учасників з приводу того, що відбулося. Таким чином, група приходить до висновку про важливість тісної, злагодженої і системної співпраці всіх суб’єктів соціально-педагогічної роботи з сім’єю задля досягнення позитивних результатів.

До уваги тренера! Для проведення цієї вправи тренеру слід детально ознайомитися з функціональним призначенням та

повноваженнями державних установ, неурядових, громадських організацій та фізичних осіб, які входять до кола суб’єктів соціально-педагогічної роботи в мікрорайоні закладу освіти, у сфері соціального та правового захисту дитини та сім’ї.

8. Інтерактивна рефлексія-гра «Врятуй дитину» (10 хв.)

Гра допоможе сформувати розуміння важливості співпраці всіх членів професійної команди, яка працює з дитиною, а також

як власної, так і колективної відповідальності у прийнятті рішень, що стосуються різних аспектів життєдіяльності дитини, і в першу чергу – її життя та здоров’я.

По закінченні гри учасники нагороджують один одного аплодисментами та «віртуальними» подарунками.

9. Підбиття підсумків заняття. Зворотна рефлексія (10 хв.).

Правила безпеки та можливості отримання допомоги у період конфлікту в Україні : метод. рек. – К. : Агентство “Україна”. – 2014. – 48 с.