Година психолога в 1 класі

«Чарівний світ емоцій»

Мета: усвідомлення своєї індивідуальності, формування моральних і вольових рис характеру, розвиток дрібної моторики, уваги, уяви, пам’яті, мислення, сприйняття, ігрової діяльності, навичок спілкування і партнерства.

Вікова категорія: учні 1-х класів.

Час проведення: 35 хвилин

Очікуванні результати:познайомити дітей зі світом емоцій; розвивати сприйняття дітей, їхню здатність до формування точних і повних образів, навчаючи різним способам дослідження навколишнього світу; формувати навички усвідомлення почуттів, відчуттів свого тіла; допомагати дітям усвідомлювати емоції і використовувати їх на тілесному рівні.

Матеріал: білий та кольоровий папір, іграшка, картинки з зображенням емоцій, кольорові олівці, текст казки.

Хід

І. Гра «Я виявляю радість, коли…»

Мета: встановлення позитивних взаємовідносин у групі.

Хід проведення. Психолог: «Зараз я назву ім’я одного з учасників, кину йому нашу чарівну м’яку іграшку і попрошу, наприклад, так: «Оксанко, скажи нам, будь ласка, коли ти посміхаєшся та радієш?». Оксанка повинна буде упіймати м’яку іграшку і сказати: «Я виявляю радість, коли…».Оксана розповідає, коли вона радіє, а потім кидає іграшку наступному учаснику і, назвавши його ім’я, у свою чергу запитує: «(ім’я дитини), скажи нам, будь ласка, коли ти радієш?».

Умови цієї гри можна змінювати, запропонувавши дітям розповісти, коли вони засмучуються, дивуються, бояться. Такі ігри можуть розповісти про внутрішній світ дитини, про її взаємовідносини як з батьками, так і з однолітками.

Наприклад:

ІІ. Казка «Слоненя, яке хотіло допомогти своїй матусі»

Мета: формування умінь активно слухати, концентруватися на співрозмовникові; розвиток аудіального (слухового) сприйняття.

Хід проведення

Психолог звертає увагу дітей на те, що людина може посміхатися і радіти не лише тоді, коли їй щось подарували або виконали якесь її бажання, але і тоді, коли вона сама зробить для іншого щось хороше. В підтвердження своїм словам психолог читає казку:

«Жило-було на світі маленьке Слоненя. Все у нього було: багато іграшок, солодощів, олівці, фарби і навіть комп’ютер. Цілими днями воно бігало, грало, нічого не помічаючи навкруги. А потім йому стало нудно. Все набридло і нічого не викликало радості. Воно перестало посміхатися. Мама захвилювалася, чи не захворів її синочок.

Невдовзі трапилось таке. Слоненя чекало маму з роботи і сумно ходило по будинку. Зайшло до вітальні і побачило не складені речі та пил на меблях. «Мама прийде втомлена з роботи і їй доведеться ще прибирати кімнату та складати одяг, – подумав малюк. – Може, я впораюся з цією роботою?». І він спробував.

Коли прийшла мама, радісне Слоненя потягнуло її до вітальні: «Подивися, мамо, я зробив тобі подарунок». І показало на чисту кімнату. Мама посміхнулася: «Який ти у мене молодець, спасибі тобі!». Слоненя теж посміхалося – виявляється, так приємно приносити комусь радість».

Після читання казки психолог пропонує кожній дитині зобразити слоненя, а сам виконує роль мами-слонихи. Важливо, щоб діти відчули радість від того, що допомогли мамі. У кінці вправи можна ще раз звернути увагу дітей на те, як приємно зробити щось для іншої людини.

ІІІ. Гра «Відгадай емоцію»

Мета: формування уміння вираження своїх емоцій.

Хід проведення. На столі лежать малюнки із зображенням різних емоцій. Кожна дитина бере собі картку, не показуючи її іншим. Після цього діти по черзі намагаються показати емоції, намальовані на картках. Глядачі повинні вгадати, яку емоцію їм показують, і пояснити, яким чином вони її визначили. Психолог стежить за тим, щоб у грі брали участь усі діти. Гра допомагає визначити, наскільки діти уміють правильно висловлювати свої емоції і «бачити» емоції інших людей.

ІV. Вправа «Намалюй обличчя»

Мета: закріпити знання про світ емоцій

Хід проведення. Усі учасники отримають лист з трафаретом обличчя. Психолог пропонує дітям зобразити на першому обличчі радість, на другому – здивування, на третьому – сум, на четвертому – злість.

І варіант

ІІ варіант

Обговорення:

За якими ознаками ти визначив саме цю емоцію?

Як ти думаєш, що завадило тобі правильно зрозуміти її?

Що ти відчував, коли малював емоцію?

V. Рефлексія.