Мета: розвиток у дітей навичок спільної діяльності, розуміння індивідуальних особливостей інших людей, формування уважного ставлення до думок іншого.

Вікова категорія: учні 4-х класів.

Ресурси: аркуші паперу, фломастери, м’яка іграшка, олівці.

Хід заняття

Привітання «Я такий»

Мета: розвиток уваги та вміння слухати один одного.

Хід проведення. Учні сидять у колі і передають один одному м’яку іграшку, розповідаючи про себе за такою схемою: перший гравець називає своє ім’я («Мене звати Віта»), другий – також називає своє ім’я і додає якусь інформацію про себе, наприклад, скільки йому років («Мене звати Таня, мені 8 років».) Третій учень називає своє ім'я, каже скільки йому років і додає нову інформацію («Мене звати Андрій, мені дев’ять років, я люблю грати у футбол») і т.д.

Обговорення:

Чи чув кожен з вас чим захоплюються його однокласники?

Кому було легше: тому, хто починав чи тому, хто закінчував гру?

Чи важливо слухати того, хто знаходиться поруч тебе?

Мозковий штурм «Що таке дружба?»

Мета: акцентувати увагу учнів на понятті дружба.

Хід проведення. Психолог: «Діти, кожен з вас зараз має нагоду сказати, що для вас означає слово «дружба». Всі ваші думки ми запишемо на дошці, а потім спробуємо скласти з усіх висловів одне спільне визначення».

Обговорення:

Чи важко було знаходити слова, щоб сказати, що таке дружба?

Чи цікаво вам було те, що скажуть ваші однокласники?

Чи сподобалося вам останнє визначення слова «дружба», яке ми дали разом?

Вправа «Малюнок-загадка»

Мета: навчитися розуміти один одного без слів.

Хід проведення. Учні об’єднуються у дві команди за принципом «Калинка-малинка». Кожній команді видається по два аркуші паперу і по два слова, які вони повинні на них зобразити так, щоб інша команда вгадала, що за слово ховається за малюнком. Слова для малювання: сварка, підтримка; сум, щастя.

Обговорення:

Чи легко було намалювати слово?

Як ви себе почували, коли вгадували намальоване вами слово?

Як стосуються ці слова поняття «дружба»?

Вправа «Квітка настрою»

Мета: виявити ставлення учнів до дружби.

Хід проведення

Кожен учень отримує квітку з семи пелюстками та олівці.Психолог: «Кожен з вас тримає у руках квітку настрою, але поки що вона не жива. Щоб її оживити, потрібно уважно слухати мої запитання та відповідно до них розфарбовувати кожну пелюстку. Пам’ятайте, що тільки від вас, від вашої відвертості залежить чи розквітнуть у кожного з вас квіти настрою».

Запитання:

Який у тебе настрій, коли ти зустрічаєшся зі своїми однокласниками?

Який у тебе настрій, коли ти розмовляєш зі своїми друзями?

Який у тебе настрій, коли твій друг образив тебе?

Який у тебе настрій, коли ти сваришся, б’єшся, ображаєш когось?

Який у тебе настрій, коли ти усміхаєшся, товаришуєш, граєш у різні ігри?

Який у тебе настрій, коли ти сам?

Який у тебе настрій, коли тебе хвалять?

Яким кольором тобі хочеться зафарбувати середину квітки?

Обговорення:

Чи подобаються вам ваші квітки?

Які пелюстки подобаються найбільше?

Що потрібно робити, щоб яскравих пелюсток настрою було більше в нашому житті?

Примітка для психолога: вправа носить діагностичний характер. Кольори аналізуються відповідно до кольорів за тестом Люшера. Середина квітки – уособлення власного «Я» учня.

Вправа «Подарунок»

Мета: розвиток вміння слухати один одного.

Хід проведення. Психолог: «Кожна доросла людина, кожна дитина любить отримувати подарунки, а коли вони зроблені власними руками, то це є ще більш приємним. Тож зараз я вам пропоную побути в ролі чарівників і зробити для себе подарунки. Виготовляти їх ми будемо по-особливому. Спочатку давайте об’єднаємось у пари так, як ви зараз сидите. Кожна пара отримає 1 аркуш паперу та 1 фломастер. Завдання – намалювати спільний малюнок, тримаючи вдвох один фломастер. Особливість цієї вправи полягає в тому, що вона виконується мовчки, не розмовляючи один з одним».

Обговорення:

Чи важко було малювати одним фломастером?

Чи сподобалася вам ваша картина?

Чи пам’ятаєте ви, хто першим почав її малювати?

Чи можна назвати цю картину подарунком?

Вправа «Дякую»

Мета:підведення підсумків заняття, саморефлексія.

Хід проведення. Учні стають у коло і психолог пропонує кожному в думках покласти на ліву руку все, з чим він сьогодні прийшов на заняття, свій настрій, знання, а на праву руку – те, що він отримав нового на цьому заняття і потім всі разом хлопають у долоні та говорять: «Дякуємо!».