Мета. Допомогти учням осягнути, що значить бути добрим, що лежить в основі доброти, доброго вчинку, славлячи добро в людині, її справах і ставленні до інших, розвивати в учнів бажання робити добро, формувати в підростаючого покоління моральні чесноти, шляхетність, почуття милосердя, виховувати морально-етичні норми життя.

Обладнання. Картки для гри, музичні записи, уривок з української народної казки «Названий батько».

Епіграф. Крик-народжує грубість;

Обман-народжує недовір`я;

Посмішка-розтоплює лід;

Прощення-приносить полегшення;

Турбота-наповнює життя змістом.

Посієш бажання-пожнеш вчинок;

Посієш вчинок-пожнеш звичку;

Посієш звичку-пожнеш характер;

Посієш характер-пожнеш долю.

Матір Тереза

 

Хід

Учень 

Все - із доброго чи злого -

Починається з малого.

Хліб - з маленької зернини,

Дощ - із чистої краплини.

День турботою почнеться,

Проганяй мерщій дрімоту -

І рукам давай роботу.

І роби невтомно, вміло,

Хоч мале та добре діло.

Психолог.

Діти,сьогодні ми з вами поговоримо про доброту. Добро, чуйність, уміння розуміти чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити добрим словом та вчинками - є складовими характеру нашого народу.

Які правила доброти ви знаєте? (Допомагати слабким, старим, хворим, тим, хто потрапив у біду, пробачати помилки, не бути жадібним, не заздрити)

Якими ж рисами повинна бути наділена людина, щоб про неї говорили лише добре? Подивимось на дошку:

Доброзичливість

вихОваність

доБросовісність

поРядність

тактОвність

чеснісТь

лАска

А зараз я пропоную вам гру «Рецепти доброти»

(У кожній групі є добрі лікарі ,які повинні придумати рецепти ліків від «людських хвороб». Кожна група витягує картку з однією з назв «людських хворіб». Наприклад: злість, грубість, егоїзм, нахабство, невдячність. Перемогу отримує та група, яка придумає найцікавіший рецепт-засіб, який допоможе позбавитися людям від цієї негативної якості і зробить людей добрішими по відношенню один до одного)

Високу моральну цінність добра, яке ми робимо сторонній людині, розуміли люди ще у сиву давнину.


Учень 1 
Колись у Сербії був такий закон: той, хто одружувався, мав посадити 75 оливкових дерев. Оливки живуть і плодоносять 400 років. Уже давно немає тих, хто саджав ці дерева. Забули їхні імена, імена їхніх правнуків, а дерева, посаджені в 17ст., плодоносять і радують людей ще й сьогодні.

Учень 2 
У Вавилоні був такий звичай: недужих виносили на майдан чи дорогу. Кожен, хто йшов повз нього, підходив, розпитував, коли знав якийсь засіб, радив нещасному. Ніхто байдуже не проходив.

Психолог.
Такий звичай побутував і в ассирійців,і в єгиптян. Звичай чинити добро безкорисливо.

Учень 3 
Прекрасний звичай побутує й нині на Кавказі. Високо в горах саджають плодові дерева. Випадковий мандрівник, втамувавши голод чи спрагу, не може навіть подякувати, не знає кому. Але смуга відчуження відступає. Чужі стають рідними,близькими, коли потрапляють у скруту.

Психолог.
Поряд із добрими людьми живуть злі і байдужі. Який колір відповідає вашому стану?
(Учні повинні замалювати, заздалегідь роздані вчителем кружечки такими кольорами: зеленим - «я добрий», сірим – «я байдужий», коричневим – «я не роблю добро»)
Подивимось на дошку і переконаємось, що в класі панує переважно добра атмосфера, тобто зелений колір перемагає байдужість.
Людська порядність, доброта не має меж. Ми сьогодні маємо бути милосердними не тільки до людей, а й до всього, що нас оточує: тварин, рослин. Недаремно говорять, що криниця без води - просто яма, так і людина без доброти - сама тільки оболонка.
Давайте послухаємо уривок з української народної казки «Названий батько»
(Читає учень)

Учень 4 
Хіба чекати плати за добро?
Нехай в руці зламається перо,
Нехай твоя зламається рука,
Що за добро добра собі чека.

Учень 5 
Добро твориться просто-ні за так,
Так,як цвіте і опадає мак,
Як хмарка в`ється і сміється пташка,
Як трудиться мурашка-горопашка.

Психолог.
Іноді здається,що зло перемогло. Це тому, що про нього всі говорять, пишуть,з екранів телевізорів на нас часто дивляться не люди, а звірі в людській подобі: вбивці, грабіжники. Але добрих людей дуже - дуже багато! Просто вони чинять свої благодійні справи мовчки, не афішують їх!
Однією з таких була Матір Тереза, слова якої є епіграфом уроку.
(Учні зачитують)
Проживши нелегке життя, вона творила добро всім своїм серцем, своєю посмішкою, своїми руками і ми будемо щасливі, якщо дотримуватимемось заповідей, які створила і за якими жила сама Матір Тереза.

На дошці висвітлюються Заповіді:

Бути добрим-це забути про себе самого,щоб думати за інших.

Бути добрим-це пробачати,пам`ятаючи,що слабкість людська є сильніша від злості.

Бутим добрим-це мати милосердя для слабкості інших людей і пам`ятати,що ми не є кращими від інших,навіть в їхніх ситуаціях ми були б,може,ще гірші.

Бути добрим-це закрити очі на прояви невдячності.

Бути добрим-це давати навіть тоді,коли нічого не отримуємо,посміхаючись до тих,які нас не розуміють, навіть недооцінюючих нашої доброти.

Бути добрим-це погодитись на те,що чим більше будемо давати,тим більше від нас будуть очікувати.

Гете писав: «Перед розумним треба схилити голову, а перед добрим серцем стати на коліна».

Отже, що таке добро і як ви його зрозуміли, ми побачимо у грі «Квітка добра».

(Діти отримують листочки у формі пелюстки,на яких треба написати слово, що характеризує людину. Кожен з групи виходить до дошки і прикріплює пелюстки)

Психолог.
Віддані людям тепло і душевна доброта обов`язково повернуться до вас. Бо ми послані на землю, щоб примножувати добро і красу, творити земний рай, а не бути лише споживачами. Маємо таке коротке життя, тож хай не буде в ньому місця злим помислам. Хай оживає істина стара:  людина починається з добра.

Людина починається з добра

Людина починається з добра,
Із ласки і великої любові.
Із батьківської хати і двора,
З поваги, що звучить у кожнім слові. 

Людина починається з добра,
З уміння співчувати, захистити
Це зрозуміти всім давно пора,
Бо ми прийшли у світ добро творити. 

Людина починається з добра
Із світла, що серця переповняє.
Ця істина, як світ, така стара,
А й досі на добро нас надихає. 

Людина починається з добра,
Із ласки, щирості й любові,
Із батьківської хати і двора,
Із теплоти, що є у кожнім слові. 

Людина в світ приходить для добра,
Щоб в світі цім добро творити.
Вам зрозуміти, діточки, пора,
Що в серденьку з любов’ю треба жити