"Сміливий гномик"

(терапевтична казка)

Вік: 5-9 років.
Призначення: Страх темноти, підвищена тривожність,нічні кошмари, загальна боязкість.
Ключова фраза: «Мені страшно!»
В одному лісі  жив маленький Гномик. Жив він весело і безтурботно, одне лише заважало його радістному життю. Боявся наш Гномик Баби Ягі, яка жила в сусідньому лесі.І ось одного разу мама попросила Гномика сходить в ліс за горіхами. Гномик хотів спочатку попрохати свого друга Троля сходити з ним, тому що Троль не боявся БабиЯгі. Але потім вирішив доказати Тролю і мамі, що він теж сміливий, і пошов у ліс один. Гуляючи по лісу цілий день, Гномик ніде так і не знайшовгорішник. Смеркало. Подув холодний вітер, і увесь ліс наповнився незрозумілими шорохами і скрипами. Гномик подумав, що це, мабуть, зла Баба Яга лякає його. На тремтячих ногах він продовжував пошуки. В конці конців стало зовсім темно, і він знесилився. Гномик від розчарування притулився до якогось дерева і заплакав. Вдруг це дерево заскріпіло і виявилося, що це не дерево, а хатинка Баби Ягі. Від переляку Гномик упав на землю і онімів від страху, в цей час двері хатинки відімкнулася, ніби запрошуючиувійти. Ноги не слухалися його, похитуючись, він підвівся іувійшов в хатинку. На здивування, Баби Яги він не побачив. Аж тут з печі долунали тихі звуки і Гномик побачив  її: зкручена, нещаслива, замотана шарфом, вона тихо всхлипуючи. «Не бійся мене,— сказала Баба Яга,— я не зроблю тобі нічого поганого. Я захворіла, тому що багато літала по лісовим справам: кому порадою, кому лекамидопомагала». Гномик спочатку хотів утікти, але ноги його не слухались, і він залишився. Поступово він відійшов від переляку, йому  раптом стало дуже шкода бідну хвору Бабу Ягу і він її запитав: «Чим я можу допомогти тобі?»
— Принеси мені будь ласка, з лісу ялинкових гілок, соснових шишок і кори з берези, я зварю відвар і одужаю.
Вранці Гномик виконав прохання старенької. Вона була така вдячна Гномику, що подарувала йому корзину з лісовими горіхами і чарівний клубок, який допоміг йому віднайти дорогу додому. Вийшовшиз лісу, Гномик озирнувсяся і побачив за собою багато тварин, які разом закричали: «Слава сміливому Гному! Ти дуже допоміг нам, тому що лісу не вистачало добрих справ Баби Яги. Дякуємо тобі». Вдома мама і Троль зустріли Гномика з радістю. Всі разом сіли пити чай з тортом і із захопленням слухали пригоди маленького туриста. Мама ніжно обняла сина і сказала: «Ти в мене найулюбленіший і найвідважніший».
Запитання для обговорення:
Чому Гномик відправився в ліс один?

Що б ти зробив на місці Гномика, побачивши Бабу Ягу?

 Чи допоміг би ти їй?

Чому Гномик перестав боятися Баби Яги?