Методика розроблена Н. І. Гуткіною і являє собою завдання на змальовування картин­ки, що зображує будиночок, окремі деталі якого складені з елементів прописних букв.

Ціль дослідження: визначити здатність дитини копіювати складний зразок. Завдання дозволяє виявити вміння дитини орієнтуватися на зразок, точно його копіювати, визначити особливості розвитку довільної уваги, просторового сприйняття, сенсомоторної координа­ції й тонкої моторики руки. Визначається рівень шкільної зрілості.

Вікові категорії: методика розрахована на дітей 5— 10 років і може використовуватися при визначенні готовності дітей до шкільного навчання.

Матеріали і устаткування: зразок малюнка, аркуш паперу, простий олівець.

Інструкція. «Перед тобою лежать аркуш паперу і олівець. Я прошу тебе на цьому аркуші намалювати точно таку картинку, як на цьому аркуші (перед випробуваним психолог кладе аркуш із зображенням будиночка). Не квапся, будь уважний, постарайся, щоб твій малюнок був такий же, як на цьому зразку. Якщо ти щось намалюєш не так, не стирай ні гумкою, ні пальцем (необхідно простежити, щоб у дитини не було гумки). Треба замість неправильного або поруч намалювати правильно. Тобі зрозуміле завдання? Тоді приступай до роботи».

Процедура дослідження. По ходу виконання завдання необхідно зафіксувати: 1) якою ру­кою малює дитина (правою чи лівою);

2) як працює зі зразком: чи часто дивиться на нього, чи проводить повітряні лінії над малюнком-зразком, що повторюють контури картинки, чи звіряє зроблене зі зразком чи, мигцем глянувши на нього, малює по пам'яті;

3) швидко чи по­вільно проводить лінії;

4) чи відволікається під час роботи;

5) висловлення і запитання під час малювання; 6) чи звіряє після закінчення роботи свій малюнок зі зразком.

Під час малювання запитуємо, якої форми будиночок, віконце, у який бік йде дим і т. д. Коли дитина повідомляє про закінчення роботи, її просять перевірити, чи все намальовано правильно. Якщо дитина побачить неточності у своєму малюнку, то може їх виправити, але це повинно бути зареєстровано експериментатором.

Обробка й аналіз результатів

За помилки відтворення малюнка присвоюються бали (по 1):

•  неправильно зображений елемент (ліва й права частини пар­кану оцінюються окремо);

•   заміна одного елемента малюнка іншим;

•   відсутність елемента;

•   розриви між лініями;

•   значне збільшення малюнка (більше ніж у 2 рази).

При аналізі дитячого малюнка необхідно звернути увагу на проективне значення, на­приклад, характер ліній: дуже жирні або «кошлаті» лінії можуть свідчити про стан тривож­ності дитини. Але висновок про тривожність у жодному разі не можна робити на підставі одного лише малюнка. Виниклу підозру необхідно перевірити спеціальними експеримен­тальними методами з визначення тривожності.

Методику «Будиночок» можна розглядати як аналог II й III завдань тесту Керна-Йирасека, а саме: змальовування письмових літер (II завдання) і змальовування групи точок (III завдання). Зіставлення результатів зазначених методик дозволило зробити висно­вок, що методика «Будиночок» виявляє ті ж психологічні особливості в розвитку дитини, що й II та III завдання тесту Керна-Йирасека.

Методику «Будиночок» можна проводити як індивідуально, так і в невеликих групах.

Результат виконання методики в балах обраховується не стільки для порівняння однієї дитини з Іншою, скільки для простежування змін у сенсомоторному розвитку тієї самої ди­тини в різному віці.

Експеримент не можна проводити з дітьми, що погано бачать.