Матеріалом для вивчення вад особистісного розвитку дитини є тест ДВОР, розробле­ний В. Киричуком. Анкета об'ємна (90 запитань), але досить інформативна і може виявити­ся дуже корисною для усвідомлення дитиною рис свого характеру та шляхів самовдоскона­лення. Розроблено зручний індивідуальний бланк відповідей, аналітичну довідку з загаль­ними рекомендаціями.

БЛАНК ВІДПОВІДЕЙ ДО МЕТОДИКИ «ДВОР » Прізвище, ім'я________________ Вік Дата_ Клас____ І II III IV V VI VII VIII IX 1 11 21 31 41 51 61 71 81 2 12 22 32 42 52 62 72 82 3 13 23 33 43 53 63 73 83 4 14 24 34 44 54 64 74 84 5 15 25 35 45 55 65 75 85 6 16 26 36 46 56 66 76 86 7 17 27 37 47 57 67 77 87 8 18 28 38 48 58 68 78 88 9 19 29 39 49 59 69 79 89 10 20 30 40 50 60 70 80 90

Інструктаж. Заповніть паспортну частину бланку. Уважно прослухайте запитання ан­кети. їх багато, тому не замислюйтесь довго над відповідями, відповідайте за першим спо­нуканням: якщо ви згодні («так», «правильно») — у відповідній графі поставте «+», якщо не згодні («ні», «неправильно») — знак «—». Якщо запитання виявиться незрозумілим або ви не встигли відповісти, підніміть руку.

 

Аналітична довідка за методикою «ДВОР» В. Киричука

учнів_________________________ класу

Дата обстеження______________________________

Мета: виявлення деяких недоліків та вад особистісного розвитку.____________

Обстежено ___ осіб (за обліком____ ), з них хлопчиків___ , дівчаток______ .

ВСТАНОВЛЕНО

Відповідно анкетних даних, _____ % дітей не мають виражених недоліків особистісного розвитку. Це

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

В інших дітей класу виражені наступні недоліки:   Вади особистісного розвитку Усього  % Хлопчики  % Дівчатка  % 1. Тривожність             2. Імпульсивність             3. Агресивність             4. Схильність до нечесної поведінки             5. Асоціальність             6. Замкнутість             7. Невпевненість у собі             8. Екстернальність             9. Естетична нечутливість

1. Тривога — емоційний стан, що виникає в ситуаціях невизначеності й небезпеки й про­являється в очікуванні несприятливого розвитку подій.

Уроджена або придбана схильність дитини легко впадати у стан тривоги свідчить про три­вожність як рису характеру, що проявляється в емоційній рухливості, легкості «спалахуван­ня» емоцій, остраху спілкуватися з малознайомими людьми, плаксивості тощо. У таких дітей часто виникає страх перед іспитом, контрольною, вчителем. У них рано формується почут­тя обов'язку і відповідальності, тому вони платять самовіддачею тому, хто поважає їхнє люд­ську гідність і захищає від нахабності. За результатами опитування такими рисами можуть володіти_______________

_____________________________________________________________________

______________________________________________________________________

Шляхи корекції

Постійно підбадьорювати, стимулювати, висловлювати впевненість в успіху, значних можливостях дитини. Для подолання скутості допомагати розслабитися, знімати напругу за допомогою рухових ігор, музики, спортивних вправ. Допоможе інсценування етюдів на про­яв сміливості, рішучості, коли дитина емоційно ототожнює себе з героєм.

2. Імпульсивність — особливість поводження людини, що проявляється в схильності діяти за першим спонуканням. Такі діти нестримані, піддаються ситуативному емоційному пори­ву, не зважають на інтереси інших людей. Через свій егоцентризм дитина піклується насам­перед про власні інтереси. Це вважається нормою для дошкільника, однак ступінь імпуль­сивності у різних дітей неоднаковий. Значне емоційне розгальмування спричиняє труднощі у вихованні.

Такі діти нетерплячі, не можуть чекати, легко ображаються, дратівливі, емоційно нестри­мані. Легко відволікаються, легковажні, безвідповідальні. їм не вдається тривала монотонна робота, часто необхідні зміни й нові враження. Відповідно дослідження, це 

____________________________________________________________________

______________________________________________________________________

Рекомендації в роботі

У спілкуванні із цими дітьми особливо відзначайте кожну успішну спробу стриматися, не піддаватися спокусі й виниклому зараз бажанню. Хваліть за кожен, навіть мінімальний, прояв терпіння. Висловлюйте надію, що дитина може, якщо захоче, упоратися із собою, не буде поспішати, а спершу обміркує свої дії. У сюжетно-рольових іграх корисно, щоб дитині дісталася роль, яка вимагає відповідальності, організації ефективної діяльності групи, пого­дженості інтересів різних людей.

3. Агресивність характеризується поведінкою, спрямованою на завдавання фізичної або психологічної шкоди іншим людям і супроводжується емоційними станами гніву, ворожості, ненависті та ін.

Такі діти вперті, забіякуваті, намагаються суперечити, відмовляються від загальноприй­нятих форм роботи і поведінки. їм властиві приступи гніву, злості, роздратування. Вони праг­нуть скривдити, принизити, осміяти. Владні, егоцентричні, завжди наполягають на своєму, не вміють зрозуміти інтереси інших. В основному самовпевнені, із завищеною самооцінкою. Такі риси, ймовірно, присутні в 

____________________________________________________________________

_____________________________________________________________________

Рекомендації щодо корекції

У спілкуванні з агресивними дітьми необхідно проявляти значну стриманість, тер­піння. Пам'ятайте, що маленькі забіяки, тероризуючи інших, самі страждають від власної впертості, гніву, дратівливості. Почуття досади, порушення рівноваги, невдоволення не проходять в агресивних дітей, навіть якщо їм вдається когось скривдити. Цим дітям треба дати зрозуміти, що ви — їхній союзник у вирішенні внутрішніх проблем. Вони повинні пе­реконатися, що їх люблять, а окремі вчинки псують враження про них, до того ж не при­носять полегшення. Тактовно і послідовно вчіть дитину самоконтролю, внутрішній зібра­ності й витримці.

Переключити активність агресивної дитини у конструктивне русло допоможе вивчення її інтересів та схильностей. Поступове ускладнення завдань, які вимагають рішучості, сміли­вості, енергійності, дозволить відволікти дитину від дріб'язкового «з'ясування відносин» на організацію загальної діяльності, успіх якої залежить від уміння співпрацювати. Доцільно ко­ординувати зусилля вчителів і батьків, дотримуючись єдиної виховної тактики.

4. Схильність до нечесної поведінки

Закріплення нечесного поводження веде до формування більш загальної особистісної вади — прагнення маніпулювати іншими з метою досягти своїх цілей (користь). Найчастіше це проявляється в схильності до неправди. Такий недолік у себе відзначають ____________________________________________________________________________________________________________________________________________

Корекційні впливи

Дитині, що схильна обманювати, необхідно роз'ясняти, що вам приємніше, коли вона говорить правду, а неправда вас засмучує. Хваліть учня, якщо він чесно зізнався в про­вині. Пом'якшуйте покарання у випадку каяття й переживання дитиною почуття прови­ни або сорому за неправду. Проведіть бесіду на тему вихованих дітей і дорослих, котрим можна вірити, тому що вони поважають інших людей і не принижують себе нечесним по­водженням.

5. Асоціальність — свідчення моральної неповноцінності, відсутності вищих соціальних почуттів, проявляється в ігноруванні вищих етичних норм.

Такі діти нехтують своїми обов'язками, не виконують обіцянок. їм властивий по­тяг до насолод і гострих відчуттів без обмежень (гедоністичний тип), несприйняття критики, ворожість до людей, які прагнуть тримати дитину в соціально припус­тимих рамках; нестійкість бажань — від раптових афектів до нудьги, роздратування, злості. Крайній егоїзм, себелюбність, нескромність, застосування силових методів ви­рішення конфліктів, користолюбство. Можливо, це властиво ____________________________________________________________________________________________________________________________________________

Рекомендації з корекції

Цим дітям необхідно створювати такі умови, щоб вони частіше попадали у положення жертви агресії й маніпулятивних впливів. Таке навчання на особистому прикладі (наслідках власної нестриманості й брутальності) доцільніше проводити в ігрових ситуаціях з наступ­ним обговоренням і аналізом дій персонажів. Хваліть за найменший прояв ввічливості, стри­маності, за добрі вчинки. Вчіть об'єктивно оцінювати свої знання, уміння, риси й бажання, ставити перед собою обмірковані цілі, співвіднесені з можливостями.

6. Замкнутість проявляється в нетовариськості, недовірі до людей, інтровертованості, тобто спрямованості інтересів на власний внутрішній світ.

Можлива зміщена самооцінка, ранимість, низькі адаптивні можливості. Такі діти схильні до споглядальності, філософування, вони уникають шумних компаній, у спілку­ванні стримані й небагатослівні. їм властива вдумливість, схильність до монотонної діяль­ності. У частини таких дітей можливий низький рівень зацікавленості в реальному жит­ті, а значить і низькі досягнення. В іншої частини замкнутих дітей скутість базується на невмінні спілкуватися, проявити себе, налагодити контакт із різними людьми. Характер­на пригніченість настрою, песимістичне відношення до майбутнього, схильність драмати­зувати ситуацію. Цими рисами згідно з дослідженням, володіють 

______________________________________________________________________

______________________________________________________________________

Корекційна робота

Прагніть підтримати, відгородити від глузувань, виділяйте й підкреслюйте, особливо при всіх, позитивні якості. Активізуйте інтерес до навколишнього, поволі зводьте з людьми доброзичливо-енергійними. Намагайтеся захопити роботою шляхом з'ясування й розвит­ку задатків, схильностей. Краще підібрати таку суспільну діяльність, що не вимагає актив­ного спілкування, суворої тимчасової регламентації, а також не включену у тверду систему субординацію. Розвивайте потребу в досягненні успіху, підвищуйте самооцінку — це руйнує байдужність і підвищує рівень домагань, а отже, і якість роботи (навчання). Допоможіть уч­неві виявити себе в груповій діяльності, звертайте увагу інших дітей на вміння й успіхи та­кої дитини.

7. Невпевненість у собі

Така дитина стримана, боязка, чутлива, мрійлива. Соромиться в незнайомій си­туації. Схильна філософувати, фантазувати, сумніватися. Мало вірить у свої сили. У цілому врівноважена, однак часто перебуває в нерішучості. Може негативно сприймати навколишній світ. Легко стає підозрілою і настороженою у несприятливих ситуаціях. Вва­жають себе невпевненими ____________________________________________________________________________________________________________________________________________

Корекція

Необхідний оберігаючий режим. Підтримуйте, опікуйте в міру можливості, підкреслюй­те позитивні якості й прояви (серйозність, вихованість, чуйність). Можна запропонува­ти допомогти комусь більш слабкому — це підвищить самооцінку, дасть привід до більш оптимістичного відчуття життя. Не допускайте сліпої віри р чийсь авторитет, навіюйте впев­неність у своїх силах і правах. Виховуйте самодисципліну, що не залишить місця коливан­ням і нерішучості.

8. Екстернальність — особливості самоконтролю, за яких відповідальність за своє жит­тя, здоров'я, досягнення й поразки приписується іншим людям.

Ці діти відрізняються наслідувальним і поступливим поводженням, слабкіше реагують на втрату особистої волі й незалежності та більш успішно працюють у групі, особливо в умо­вах контролю й спостереження. У них, як правило, більш низький психологічний статус у ко­лективі. Вони мало піклуються про своє здоров'я, режим і їжу, рідко звертаються за допомо­гою, покладаючи контроль на старших. Можлива знижена самооцінка, тривожність, схиль­ність до депресії, невротичність. Погано переносять самотність, несамодостатні. Це, схоже, властиво