Мета. Через групову роботу забезпечити активну участь і взаємодію батьків між собою і з психологом, познайомити з методами роботи на тренінгу, розробити правила групи, виявити очікування учасників, створити дружню атмосферу, надати можливість відпрацювання навичок комунікації і групової роботи.

Хід тренінгу

І. Вправа на знайомство «Не хочу хвалитися, але я…».

         Сьогодні ми з вами зібралися, щоб краще пізнати себе та своїх дітей і налагодити взаємодію у нашому батьківському колективі. У цьому нам допоможе одна вправа.  

         Усі учасники сідають у коло, кожен по черзі називає своє ім’я та говорить фразу: “Не хочу хвалитися, але я…”

ІІ. Правила роботи в групі.

         Психолог звертається до батьків із запитанням: “Для чого у нашому житті існують правила?”. Після відповідей батьків він пропонує прийняти правила роботи групи, записані на плакаті “Правила тренінгу”.

• Приходити вчасно, відвідувати всі заняття.
• Добровільна участь у виконанні вправ і завдань.
• Говорити тільки про себе, свої переживання.
• Один говорить, усі слухають.
• Обговорювати дію, а не особу.

Учасники обговорюють записані правила, складають їхній остаточний варіант. Психолог підсумовує роботу і записує останнє правило: ці правила мають силу протягом усіх наших занять.

         Правила розміщуються на видному місці, і кожне заняття починається з їхнього повторення.

ІІІ. Очікування учасників.

         Учасникам роздаються невеликі аркуші паперу, на яких психолог просить написати, чого саме чекають від занять батьки і які питання хотіли б розглянути з психологом. Свої побажання психологу. Після цього аркуші прикріплюються на плакаті із зображенням скриньки.

ІV. Вправа “Перетворення”.

         Учасники сідають у коло. Психолог говорить, що знайомство продовжується і пропонує закінчити такі речення:

• Якби я був книжкою, то я був би …(словником, детективом, віршами тощо).
• Якби я був явищем природи, то я був би …(вітром, сонцем, бурею тощо).
• Якби я був музикою, то я був би …(романсом, класикою, джазом тощо).
• Якби я був дитиною, то я був би …

Усі учасники відповідають почергово.

V. Поділ батьків на творчі групи (за листівками).

VІ. Вправа “Намисто унікальності”.

         На столі лежать листівки, розрізані на дві частини. Кількість листівок – за числом пар учасників. На звороті обох частинок однієї листівки написи: “Спорт”, “Фантастика”, “Вечірка”, “Музика”, “Танці”, “Комп’ютер” тощо. Поруч розкладені набори кольорового та білого паперу, картон, ножиці, фломастери, нитки, степлери, закріпки, голки.

         Учасники одержують одну частину листівки і знаходять свою пару. Кожна пара має створити і підписати значок “Любителі …” (те, що зазначено на листівці). Потрібно зробити стільки екземлярів свого значка, скільки учасників у групі. Для цього вчитель роздає кожній парі необхідну кількість прямокутниких заготовок одного кольору розміром 5 на 7 см (бажано, щоб кожна пара виконувала значок певного кольору). На виконання значка дається 15 хвилин.

         Після цього кожна група коротко представляє свій значок. І всі значки викладаються на столі. Кожен із учасників вибирає собі не більше 5 значків, які йому сподобалися. Далі кожен учасник бере заготовку білого кольору (прямокутник 5 на 7 см) і створює та підписує значок власного захоплення, якого немає серед запропонованих. Потім кожен кріпить усі вибрані значки (їх має бути не більше 6 – один власний і 5 групових) на нитку, зв’язує кінці нитки й одягає “намисто” на шию.

         Психолог просить всіх стати у коло і подивитися на “намисто” інших учасників. Чи є однакові “намиста”? Батьки разом з психологом роблять висновок, що кожен із учасників – унікальний, так як і унікальна кожна дитина.

VІІ. “Історія про Рай і Пекло”.

         Одного разу іудейський мудрець попрохав Господа показати йому Рай і Пекло.

         Господь відвів мудреця у приміщення, де билися, плакали і страждали голодні люди. Посеред кімнати стояв великий казан із смачною їжею, у людей були ложки, але вони були довшими за руку, і тому люди не могли донести їжу до рота. “Так, це справжнє пекло!” – сказав мудрець.

         Далі вони зайшли до іншого приміщення. Усі люди там були ситі й веселі. Але коли мудрець придивився, то побачив там такий же казан і такі ж самісінькі ложки! Що ж робило їхнє життя райським? Вони вміли годувати один одного! Люди вміли взаємодіяти між собою, і у цьому їм допомогло вміння спілкуватися.

VІІІ. Мозковий штурм “Спілкування це …”.

Кожен із учасників висловлює свою думку. Потім психолог робить висновок, що конструктивно вирішити будь-яку ситуацію можна лише ефективно спілкуючись, при конструктивній взаємодії.

ІХ. Підведення підсумку.

 Психолог разом з батьками обговорюють усі види діяльності, використанні на занятті. Потім пропонує батькам висловити власні судження з приводу тренінгу, доповнюючи незакінчене речення: “Мені було …, тому що …”.

       Наприклад: “Мені було радісно, тому що я познайомилася з цікавими людьми”.

Х. Прощання.

Вправа “Подякувати сусідові”.