500 гривень

Один психолог почав свій семінар з психології, піднявши вгору 500-гривневу купюру. У залі зібралося близько 200 осіб. Психолог запитав, хто хоче отримати купюру. Всі, як по команді, підняли руки. Перш ніж один з вас отримає цю купюру, я дещо з нею зроблю, - продовжив психолог. Він зім'яв купюру і потім запитав, чи хоче хто-небудь все ще її отримати. І знову всі підняли руки. Тоді, - відповів він, - я роблю таке, і, кинувши купюру на підлогу, злегка повозив її черевиком по брудній підлозі. Потім він підняв купюру, купюра була пом'ята і брудна. «Ну кому з вас вона потрібна в такому вигляді?» І всі знову підняли руки.

Дорогі друзі, - сказав психолог, - тільки що ви отримали цінний, наочний урок. Незважаючи на все те, що я проробив з купюрою, ви всі хотіли її отримати, так як вона не втратила своєї цінності. Вона все ще купюра номіналом в 500 гривень.

У нашому житті часто трапляється, що ми опиняємося викинутими із сідла, розтоптаними, лежачими на підлозі або в повному лайні. Це реалії нашого життя. У таких ситуаціях ми відчуваємо себе нікчемними. Але не важливо, що сталося або станеться, ти ніколи не втратиш своєї цінності. Брудна або чиста, пом'ята або відпрасована - ти завжди будеш безцінною людиною для всіх тих, хто тебе любить. Наша цінність визначається не тим, що ми робимо або з ким ми знайомі, а тим - які ми.